Аджи-Коба I — стоянка епохи мустьє та пізнього палеоліту. Розташована в однойменній печері на західному схилі Карабі-Яйли біля скельного обриву плато, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим.
Опис Розташована на західному схилі Карабі-Яйли в Білогірському районі Автономної Республіки Крим біля скельного обриву плато, на правому березі балки (яру) Ауджикли, що нижче за течією впадає в річку Суат. Вхід у печеру відкривається на південь.
Дослідження Стоянка відкрита А. С. Мойсеєвим у 1920 році. Досліджувалась у 1932—1933 роках експедицією під керівництвом Гліба Бонч-Осмоловського.
Розташовується в відносно глибокій печері довжиною 32 метри і шириною 6,5 метрів, як низка залів, що з'єднані один з одним.
Було зроблено три розкопи загальною площею 50 квадратних метрів. Стратиграфічно і типологічно було виділено два комплекси: епохи мустьє та пізнього палеоліту. Фауна більш раннього періоду характерна наявністю рештків: биків, сайги, благородного та північного оленів, носорога, коней та диких ослів, а також вовків, лисиць, песців, корсаків та ведмедів. Пізній фауністичний комплекс відрізняється від раннього відсутністю носорогів і коней, але до вже згаданих видів містить рештки козлів, муфлонів, гієн, диких кішок, а також рисів і тюленів.
Крем'яний інвентар у першому випадку — це знаряддя з односторонньою та двосторонньою обробкою, гострокінцевики та скребки. У пізньому комплексі виявлено пластини з підправкою по краю, мікропластинки з крайовою ретушшю, серединні та кутові різці на пластинах, скребки на довгих пластинах та відщепах, а також уламки кістяних шил.
За 1 кілометр на південь від печери розташовуються стоянки Аджи-Коба II (ранній етап гірськокримської неолітичної культури) та Аджи-Коба III (мурзак-кобінської культури), вивчені Олександром Яневичем.
Див. також Аджи-Коба
Примітки
Література