Іван Федорович Микулович (, село Кищина Слобода Мінської губернії, тепер Борисовського району Мінської області, Білорусь — , Білорусь) — радянський білоруський діяч, 1-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 8-го скликання. Член ЦК КП Білорусії. Кандидат історичних наук (1971).

Життєпис Закінчив зоотехнічний технікум. З 1937 року працював слюсарем-бригадиром.

Був слухачем лісотехнічного робітничого факультету та курсів учителів.

З 1939 до лютого 1940 року працював учителем фізики та математики в сільській неповній середній школі.

З лютого 1940 до 1946 року служив у Червоній армії. У 1940—1941 роках — водій, заступник політичного керівника (політрука) роти 7-го окремого механізованого понтонно-мостового батальйону Одеського військового округу. Брав участь в окупації Бессарабії влітку 1940 року.

У 1941—1943 роках — політичний керівник (політрук) роти, секретар комсомольської організації батальйону, заступник командира роти із політичної частини на Південному, Південно-Західному, Сталінградському та Донському фронтах. Учасник німецько-радянської війни, мав поранення та контузії.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1943 році закінчив курси перепідготовки офіцерів політичного складу РСЧА. У 1943—1945 роках — командир окремого легкопереправного парку 1-ї гвардійської окремої штурмової інженерно-саперної бригади 1-го Прибалтійського, 2-го Білоруського фронтів, командир мостової роти 137-го окремого механізованого понтонно-мостового батальйону. У 1943—1944 роках брав участь у боях на території Білорусі. Демобілізований у 1946 році.

У 1946—1948 роках — завідувач військового відділу Барановицького міського комітету КП(б) Білорусії.

У 1948—1954 роках — 2-й секретар Ляховицького районного комітету КП(б) Білорусії; 1-й секретар Корелицького районного комітету КП Білорусії.

У 1952 році закінчив заочно Мінський державний педагогічний інститут імені Максима Горького.

У 1954—1956 роках — секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії.

У 1956—1958 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС у Москві.

У 1958—1960 роках — секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії.

У 1960 — січні 1963 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії.

У січні 1963 — 12 грудня 1964 року — 2-й секретар Гродненського сільського обласного комітету КП Білорусії.

12 грудня 1964 — січень 1968 року — 2-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії.

У січні 1968 — вересні 1972 року — 1-й секретар Гродненського обласного комітету КП Білорусії.

У 1971 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Тема дисертації: «Досвід Гродненської обласної партійної організації у боротьбі за підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у роки восьмої п'ятирічки».

У вересні 1972 — 1983 року — член Партійної комісії при ЦК КП Білорусії.

Потім — на пенсії. Помер 2016 року.

Звання майор

Нагороди орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни І ст. два ордени Трудового Червоного Прапора два ордени Червоної Зірки 20 медалей СРСР

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 8-го созыва. Москва, 1970 Микулович Іван Федорович