Поступова відмова від транспортних засобів на викопному паливі — запропонована заборона або обмеження (наприклад, через податки) продажу нових транспортних засобів, що працюють на викопному паливі, або використання існуючих транспортних засобів, що працюють на викопному паливі, а також заохочення використання інших видів транспорту. Транспортні засоби, що працюють на викопному паливі, такі як бензин, дизельне паливо, гас і , планують поступово відмовитися від них у багатьох країнах. Це одна з трьох найважливіших частин загального процесу , інші — це поступова відмова від електростанцій, що працюють на викопному паливі, для виробництва електроенергії та декарбонізація промисловості.

Багато країн і міст світу заявили, що заборонять продаж легкових транспортних засобів (переважно автомобілів та автобусів), що працюють на викопному паливі, такому як бензин, зріджений нафтовий газ та дизельне паливо, у певний момент у майбутньому. See Table 2.1 Синоніми заборон включають такі фрази, як «заборона газових автомобілів», «заборона бензинових автомобілів», «заборона дизельних автомобілів» або просто «заборона дизельного палива». Іншим методом поступової відмови є використання зон з нульовим рівнем викидів у містах. Місця з запланованими обмеженнями на транспортні засоби, що працюють на викопному паливі

Міжнародна спільнота На Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату 2021 року, що відбулася в Глазго, кілька урядів та компаній підписали юридично необов'язкову декларацію щодо прискорення переходу на автомобілі та фургони з нульовим рівнем викидів (Глазгівська декларація). Вони вимагали, щоб усі нові автомобілі та фургони не викидали жодних парникових газів у вихлопних газах до 2035 року на провідних ринках та до 2040 року в усьому світі. Сполучені Штати та Китай (найбільші автомобільні ринки) не підписали, як і Німеччина (найбільший автомобільний ринок в ЄС). Також у списку підписантів були відсутні великі виробники автомобілів Volkswagen, Toyota, Renault-Nissan та Hyundai-Kia.

Європейський Союз У 2018 році Данія запропонувала запровадити заборону на бензинові та дизельні автомобілі по всьому ЄС, але це виявилося суперечитим нормам ЄС. У жовтні 2019 року Данія внесла пропозицію щодо поступової відмови від транспортних засобів на викопному паливі на рівні держав-членів до 2030 року, яку підтримали 10 інших держав-членів ЄС. У липні 2021 року Франція виступила проти заборони на автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, зокрема на гібридні автомобілі. У липні 2021 року Європейська комісія запропонувала скоротити викиди на 100% для нових продажів автомобілів та фургонів з 2035 року. 8 червня 2022 року Європейський парламент проголосував за пропозицію Європейської комісії, але для прийняття остаточного закону була необхідна згода з державами-членами Європейського Союзу.

22 червня 2022 року міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер заявив, що його уряд відмовиться погоджуватися на заборону. Але 29 червня 2022 року, після 16 годин переговорів, усі міністри клімату 27 країн-членів ЄС погодилися з пропозицією комісії (частиною пакету «Готові на 55») фактично заборонити продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року (шляхом «[введення] цілі щодо 100% скорочення до 2035 року для нових автомобілів та фургонів»). Німеччина підтримала ціль на 2035 рік, запитуючи Комісію, чи можуть гібридні автомобілі або нейтральне паливо також відповідати пропозиції; Франс Тіммерманс відповів, що Комісія «неупереджена», але на той час «гібриди не забезпечували достатнього скорочення викидів, а альтернативні види палива були надмірно дорогими». Акт про «нульові викиди CO2 для нових автомобілів та фургонів у 2035 році» був схвалений Європейським парламентом 14 лютого 2023 року.

У вересні 2024 року міністр промисловості Італії закликав ЄС переглянути свою заборону на бензинові та дизельні автомобілі з 2035 року, запропонувавши провести попередній перегляд для ясності. Італійський уряд наполягав на більшій гнучкості у досягненні цілей декарбонізації та більш поступовому переході від двигунів внутрішнього згоряння.

Країни До країн, які планують запровадити заборону або вже реалізують політику 100-відсоткового продажу транспортних засобів з нульовим рівнем викидів, належать Китай (включно з Гонконгом і Макао), Японія, Сінгапур, Велика Британія, Південна Корея, Ісландія, Данія, Швеція, Словенія, Німеччина, Італія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Португалія, Канада, 12 штатів США, які приєдналися до Каліфорнійської програми транспортних засобів з нульовим рівнем викидів (ZEV), Шрі-Ланка, Кабо-Верде та Коста-Рика.

Україна В Україні політика поступової відмови від транспортних засобів на викопному паливі реалізується в межах вступу до Європейського Союзу. Фундаментальним документом у цій сфері є рамковий Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики» (№ 3991-IX), який закріплює стратегічну мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та створює юридичну базу для декарбонізації транспортного сектору.

У сфері громадського транспорту державою закріплено перехід на екологічні альтернативи: відповідно до Закону України № 8172, починаючи з 1 січня 2036 року на міських автобусних маршрутах повністю забороняється використання автобусів із дизельними та бензиновими двигунами внутрішнього згоряння. Натомість пріоритет надається електробусам, транспорту на водневих паливних елементах та автобусам, що працюють на газу.

Водночас у сегменті приватних легкових автомобілів абсолютна заборона на реєстрацію чи експлуатацію транспорту з двигунами внутрішнього згоряння поки законодавчо не закріплена. Регулювання у цій сфері повністю синхронізується з актуальними директивами ЄС, орієнтуючись на суттєве скорочення рівня шкідливих викидів новими автомобілями та створення економічних стимулів для розвитку інфраструктури електромобілів та гібридного транспорту.

Примітки