Олександр Дмитрович Горемикін (, , Санкт-Петербург — †, Санкт-Петербург) — військовий та державний діяч, генерал від інфантерії російської імператорської армії, член Державної ради Російської імперії, педагог Брестського кадетського корпусу, губернатор Подільської губернії, генерал-губернатор Іркутської губернії.

Життєпис Походив із дворянського роду Новгородської губернії . Народився в сім'ї підполковника Корпусу жандармів (згодом генерал-майора) Дмитра Івановича Горемикіна (1804—1868) та його дружини Варвари Миколаївни Судовщикової, дочки колезького радника.

Навчатися почав у , а потім перейшов у 1-му Петроградському кадетському корпусі для завершення навчання, після закінчення якого 1852 р. з офіцерським званням прапорщика був випущений в .

1854 р. отримав звання підпоручника і переведений в і знаходився в складі військ, що охороняли береги Естляндії. Тоді ж в 1854 р. брав участь у військовій компанії.

1855 р. отримавч чин поручника.

1858 р. отримав звання штабс-капітана, та після закінчення навчання в Миколаївськый Академії Генерального штабу, зарахований до Генерального штабу і призначений на службу до Головного штабу Кавказької армії, але ще до відправлення туди призначений перебувати в Окремий гренадерський корпус.

1859 р. отримав чин капітана, і з 15 лютого 1859 р. був призначений старшим ад'ютантом штабу Окремого гренадерського корпусу (до 30.08.1861). 1861 р. отримав чин підполковника і там же вступив на посаду штаб-офіцера для виконання доручень Генерального штабу (з 9.08.1861 до 15.07.1862). Від 15 серпня 1862 р. — мав посаду чергового штаб-офіцера цього корпусу (до 13.01.1864).

1863 р. отримав звання полковника. Був викладачем тактики в Олександрівському Брестському кадетському корпусі.

В 1864 р. зарахований до Інспекторського департаменту Військового міністерства. У тому ж році відряджений у розпорядження намісника Царства Польського для занять у селянській справі, призначений головою Варшавської комісії у селянських справах, членом комісії для складання правил про продаж казенного майна та наділу безземельних селян та відряджений для огляду рудників і гірських заводів східного та західного округів Царства Польського.

У 1865 р. призначений головою Пултуської комісії у селянських справах.

Від 1 січня 1866 р. до 5 жовтня 1869 р. губернатор Подільської губернії та віце-голова Кам'янець-Подільського тюремного комітету.

1869 р. отримав звання генерал-майора (1 січня 1867 р.).

З 1869 р. — начальник штабу Одеського військового округу (до 31.08.1876).

У 1874 р. керував польовими заняттями офіцерів Генерального штабу в Одеському військовому окрузі.

Від 31 серпня 1876 р. був призначений командувачем 15-ї піхотної дивізії із залишенням на посаді начальника відділу військ з охорони Чорноморського узбережжя від Куяльницького до Дніпровсько-Бузького лиманів.

У 1877 р. був начальником відділу військ прибережної оборони від Березанського до Дніпровського лиманів.

У 1878 р. був відряджений для огляду резервної 6-ї піхотної дивізії з її артилерією. У 1877—1878 рр. брав участь у війні Горемыкин Александр Дмитриевич / Музей истории российского кадетства.

1879 р. отримав чин генерал-лейтенанта із затвердженням на посаді начальника 15-ї піхотної дивізії (до 09.04.1889).

В 1881 р. відряджений до м. Миколаєва та м. Очакова «для вжиття заходів щодо припинення заворушень, які можуть там виникнути».

В 1883 р. зарахований по армійській піхоті з залишенням на посаді начальника дивізії; того ж року проводив ревізію діловодства в Одеському окружному інженерному управлінні.

9 квітня 1889 р. призначений на посаду командувача (6-го армійського корпусу).

З 26.05.1889 до 12.06.1899 був генерал-губернатором Іркутської губернії і командувачем військами Іркутського військового округу, іркутський військовий генерал-губернатор з 12.06.1899 до 09.04.1900. При ньому розпочалося будівництво Транссибірської залізниці.

30 серпня 1893 р. отримав чин генерала від інфантерії.

1900 р. призначений бути членом Державної ради (до 08.06.1904); засідав у Департаменті промисловості, наук та торгівлі.

(7 лютого) 1901 р. йому було присвоєно звання почесного громадянина міста Іркутська Строгий и созидательный: о генерал-губернаторе Александре Горемыкине, 19.01.2026, ИА IrkutskMedia.

Помер і похований на (поруч могила його брата, Миколи Дмитровича Горемикіна).

Нагороди

Орден Святої Анни 3-го ступеня (25.12.1859); Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (22.06.1861); Орден Святої Анни 2-го ступеня з імператорською короною (6.08.1865); Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (27.12.1868); Орден Святої Анни 1-го ступеня (28.03.1871); Орден Святого Володимира 2-го ступеня (30.08.1876); Орден Білого орла (30.08.1885); Орден Святого Олександра Невського (30.08.1889), діамантові знаки до цього ордену (6.12.1895); (22.08.1894); Орден Святого Володимира 1-го ступеня (6.12.1898); великий хрест Ордену Святих Маврикія та Лазаря (Королівство Італія; 05.01.1901); Найвища милість імператора (1902). (13.08.1902), Бронзова Медаль «У пам'ять війни 1853—1856» (1856), бронзова (1864), бронзова Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років» (1878), золота у Царстві Польському (1866), срібна Медаль «На згадку смерті імператора Олександра II» (1.04.1884), срібна Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III» (26.02.1896), срібна Медаль «У пам'ять коронації Імператора Миколи II» (26.05.1896), срібна (25.06.1896), темно-бронзова Медаль «За працю у першому загальному переписі населення» (4.03.1897), знак Російського товариства Червоного Хреста (26.04.1879, 4.12.1899), грошова премія (11.08.1863, 12.09.1899), Високе монарше благовоління імператора (18.08.1866, 15.06.1882) Горемыкин Александр Дмитриевич / Русская императорская армия.

Родина Дружина – Замицька Олена Дмитрівна (30.07.1836-†25.03.1904).

Від шлюбу мав три дитини Горемыкинъ Александръ Дмитріевичъ // «Списокъ генераламъ по старшинству». Составленъ по 1-е мая 1901 года. — : Военная типографія, 1901. — С.53.

Примітки

Джерела

Горемыкинъ Александръ Дмитріевичъ // «Списокъ генераламъ по старшинству». Составленъ по 1-е мая 1901 года. — : Военная типографія, 1901. — С.53.

«Губернии Российской империи. История и руководители»: (1708—1917) / Грызлов Б. В. — : Объединенная редакция МВД России, 2003 г. — С.535. — . «Горемыкин Александр Дмитриевич» // Иркутска гордость и слава. — Иркутск: Иркуская областная типография № 1, 2001 г. — С.52–54. Гольдфарб С. И., «Александр Дмитриевич Горемыкин»: иркутский военный генерал-губернатор (1832—1904) / С. И. Гольдфарб. — Иркутск: изд. Призма, 2018 г. — 348 с. Глиноецкий Н. П., «Исторический очерк Николаевской академии Генерального штаба», , 1882 г.

Посилання

Горемыкин Александр Дмитриевич / Русская императорская армия Горемыкин Александр Дмитриевич / Музей истории российского кадетства Горемыкин Александр Дмитриевич / Приангарье. Годы, события, люди. Электронный краеведческий справочник Александр Дмитриевич Горемыкин / 20.01.2022, Гуманитарный центр — библиотека имени семьи Полевых. Смирнова Н., Александр Горемыкин: как генерал-губернатор превратил Иркутск в центр империи / 21.09.2025, Сибирский новостной Горемыкин Александр Дмитриевич / Слово Толстого