Рунар Берг (, 7 жовтня 1970, Гаага) — норвезький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Буде-Глімт» та «Русенборг», а також національну збірну Норвегії. Триразовий чемпіон Норвегії та дворазовий володар Кубка Норвегії.

Клубна кар'єра Берг народився 7 жовтня 1970 року в Гаазі, Нідерланди, коли його батько, норвезький футболіст Гаральд Берг грав за місцевий «АДО Ден Гаг».

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду «Буде-Глімт», в з якою виступав у нижчих лігах. Згодом його придбав «Русенборг», за який він дебютував у вищому дивізіоні 29 квітня 1990 року, вийшовши на заміну у другому таймі матчу проти «Тромсе», що завершився з рахунком 0:0. Після 10 матчів у чемпіонаті, який виграла його команда, наступного сезону він перейшов саме до «Тромсе». Перший матч за нову команду він провів 28 квітня 1991 року, вийшовши у стартовому складі в грі проти свого колишнього клубу «Русенборг» (1:1). У цій футболці він також забив свій перший гол у найвищому дивізіоні Норвегії, допомігши команді перемогти «Стремсгодсета» з рахунком 2:0 на виїзді. За підсумками сезону він провів 18 матчів і забив 2 голи.

У 1992 році він повернувся до «Буде-Глімта», який виступав у групі A першого дивізіону. Там він зіграв 20 матчів і забив 6 голів, допомігши команді здобути підвищення до Елітесеріен. З 1993 по 1996 рік він грав у найвищій лізі за цей клуб, провівши 91 матч і забивши 23 голи. У 1997 році він повернувся до «Русенборга», де виступав до 1999 року, граючи також у Лізі чемпіонів.

У серпні 1999 року його придбала італійська «Венеція» президента Мауріціо Дзампаріні, який тренував Лучано Спаллетті. Він дебютував у Серії A 12 вересня, замінивши Джузеппе Якіні у матчі проти «Торіно», який завершився поразкою 1:2. 30 січня 2000 року він забив свій перший гол у матчі, що завершився 2:2, знову проти «Торіно». Команда не змогла зберегти місце в еліті та вилетіла до Серії B. Наступний сезон він також розпочав у цьому клубі, після чого був проданий.

Після цього він перейшов до «Люна», за який дебютував 16 квітня 2001 року в матчі проти «Стремсгодсета» (2:2). 13 травня він забив свій перший гол, зрівнявши рахунок наприкінці матчу проти «Стабека» (1:1). Загалом за сезон він провів 25 матчів і забив 3 голи, а також був визнаний гравцем року в клубі.

У 2002 році він знову повернувся до «Буде-Глімта». Протягом наступних чотирьох сезонів він грав у найвищому дивізіоні, але наприкінці чемпіонату 2005 року клуб вилетів до другого дивізіону. Команда змогла повернутися до Елітесеріен лише через два роки. У 2008 році «Буде-Глімт» знову грав у найвищій лізі. Через серйозні фінансові труднощі клубу виживання вважалося дуже складним завданням. Команда грала просто, зазвичай оборонялася і діяла на контратаках. Берг був ключовим гравцем у цій тактиці, оскільки саме він виконував довгі передачі на нападників. Попри вік, він залишався досить рухливим і часто відкривався під зворотні передачі. У підсумку клуб зумів зберегти місце в еліті. У 2009 році Берг вирішив грати безкоштовно, відмовившись від своєї зарплати біля 100 000 євро на рік, пояснивши це тим, що клуб перебуває у фінансовій скруті і потребує грошей більше, ніж він. Керівництво клубу високо оцінило цей вчинок, назвавши його майбутньою легендою команди. Проте наприкінці сезону клуб знову вилетів.

20 вересня 2010 року Берг оголосив про завершення кар'єри. Він пояснив, що остаточно вирішив це після матчу проти «Саннес Ульф», коли його замінив 17-річний Даніель Бернтсен. Футболіст зрозумів, що займає місце молодих перспективних гравців, і настав час піти.

13 березня 2012 року стало відомо про його повернення на поле на аматорському рівні, коли він приєднався до клубу «Юнкерен» з Буде, де провів кілька матчів у четвертому за рівнем дивізіоні.

Виступи за збірні 1986 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії (U-15), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 16 іграх.

15 січня 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії, вийшовши на заміну замість К'єтіля Рекдаля у товариському матчі проти США в Фініксі, який завершився поразкою 1:2. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 5 матчів.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКлубЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиСуперкубкиУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів1986 «Буде-Глімт» 3Д ? ? КН ? ? - - - - - - ? ?1987 2Д 0 0 КН 0 0 - - - - - - 0 01988 2Д ? 3 КН ? ? - - - - - - ? ?1989 2Д ? 3 КН ? ? - - - - - - ? ?1990 «Русенборг» ЕС 10 0 КН ? ? КУЄФА ? ? - - - ? ?1991 «Тромсе» ЕС 18 2 КН ? ? КУЄФА 1 0 - - - ? ?1992 «Буде-Глімт» 1Д 20 6 КН ? ? - - - - - - ? ?1993 ЕС 22 11 КН ? ? - - - - - - ? ?1994 ЕС 21 5 КН ? ? КК 2 0 - - - ? ?1995 ЕС 24 2 КН ? ? - - - - - - ? ?1996 ЕС 24 5 КН ? ? КУЄФА 2 1 - - - ? ?1997 «Русенборг» ЕС 25 6 КН ? ? ЛЧ 6 0 - - - ? ?1998 ЕС 26 5 КН ? ? ЛЧ 5 0 - - - ? ?січ.-серп. 1999 ЕС 18 3 КН ? ? ЛЧ - - - - - ? ?Усього за «Русенборг» 79 13 ? ? ? ? - - ? ?1999–00 «Венеція» A 28 2 КІ ? ? - - - - - - ? ?2000-січ. 01 B 2 0 КІ ? ? - - - - - - ? ?Усього за «Венецію» 30 2 ? ? - - - - ? ? 2001 «Люн» ЕС 23 3 КН 2 0 - - - - - - 25 32002 «Буде-Глімт» ЕС 23 5 КН 2 1 - - - - - - 25 62003 ЕС 21 8 КН 5 3 - - - - - - 26 112004 ЕС 20+2Плей-оф 4+1 КН 4 4 КУЄФА 4 2 - - - 30 112005 ЕС 22 6 КН 4 1 - - - - - - 26 72006 1Д 22 8 КН ? ? - - - - - - ? ?2007 1Д 29+2 4+1 КН ? ? - - - - - - 26 72008 ЕС 25 1 КН 2 0 - - - - - - 27 12009 ЕС 24 0 КН 3 0 - - - - - - 27 02010 1Д 17 5 КН ? ? - - - - - - ? ?Усього за «Буде-Глімт» ? ? ? ? 8 3 - - ? ? 2012 «Юнкерен» 4Д ? ? КН ? ? - - - - - - ? ? Усього за кар'єру ? ? ? ? ? ? - - ? ?

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Чемпіон Норвегії (3): «Русенборг»: 1990, 1997, 1998 Володар Кубка Норвегії (2): «Русенборг»: 1990 «Буде-Глімт»: 1993

Особисте життя Рунар Берг походить з родини футболістів. Його батько — колишній гравець збірної Норвегії Гаральд Берг, його брат Ер'ян Берг також був гравцем збірної Норвегії, а його племінник Патрік Берг теж був футболістом і представляє збірну Норвегії.

Примітки

Посилання