О́льга Миха́йлівна Фе́ренц (псевдо Підгірянка; 1916, c. Стрілків — 1945, с. Розгірче) — українська освітянка, повітовий референт Українського Червоного Хреста, член ОУН.

Життєпис На жаль, точна дата уродин невідома. Знаємо, що народилася 1916 року в селі Стрілків, що на Стрийщині, у родині священника о. Михайла Ференца та Катерини Лотоцької, теж доньки священника із Тернопільщини.

Закінчивши учительську семінарію, працювала учителькою в селі Нинові, у 1940–41 роках, у часі більшовицької окупації, перебувала в підпіллі ОУН. У 1944 році була повітовим референтом УЧХ на Стрийщині.

Загинула 1945 року разом із пораненими повстанцями біля села Розгірче. Похована у спільній могилі в с. Жулин.

Родина Батько — народився 8 березня 1884 року в селі Раковець, неподалік від Львова, у селянській родині. Спочатку навчався у Львівській гімназії, а згодом духовній семінарії. Отримавши свячення 1908 року, розпочав душпастирську діяльність, пов'язану зі Стрийським деканатом. Працював у селах Стрілків, Олексичі Старі, Підгірці та Верчани (нині — Стрийський район Львівської области). Разом зі своєю дружиною Катериною мали п’ятьох дітей — двох синів і трьох доньок.

З початком репресій проти греко-католиків у 1944 році священник відмовився брати участь у «возз’єднанні» Греко-Католицької Церкви з РПЦ, і вже 15 липня 1945 року його заарештувало Дрогобицьке управління НКДБ. Його звинуватили в тому, що він як голова місцевого осередку товариства «Просвіта», виховував українську молодь у націоналістичному дусі. Також слідчі йому «інкримінували» участь в організаціях «Сільський господар» та «Рідна школа». Без сумніву, співробітники НКДБ згадали йому і діяльність під час німецької окупації, зокрема участь у мітингу в Стрию з нагоди проголошення самостійної України, посвячення символічної могили загиблих українських патріотів, заклик вступати до лав дивізії «Галичина».

За відмову видати своїх дітей у лапи енкаведистів 29 жовтня 1945 року трибунал військ НКВС засудив його за статтею 54 пункту 1А на 10 років виправних трудових таборів і 5 років обмеження громадянських прав із конфіскацією особистого майна. Разом із ним на Сибір поїхала його дружина Катерина. Перебуваючи в одному із таборів у Пермській області, отець Михайло помер. Був похований на табірному цвинтарі. Катерина Ференц змогла повернутися в Україну. Похована в селі Верчани, де отець був душпастирем.

Спогади В етері телеканалу «Перший Західний» (тоді — Львів-ТБ) від 17 червня 2015 р. зв'язкова Романа Шухевича Ольга Ільків так згадує про смерть своєї подруги:

Примітки

Джерела

Літопис Української Повстанської Армії. Т. 23: Медична опіка в УПА // Diasporiana Документ з електронної бібліотеки Інституту історії України НАН України Родина отця Михайла Ференца: часи другої радянської окупації і репресії українців та Церкви // УГКЦ ЗВ'ЯЗКОВА ШУХЕВИЧА О. ІЛЬКІВ. МОВОЗНАВЕЦЬ І. ФАРІОН. ТОП ТЕМА // YouTube