Троадій Васильович Шавров (, , Москва — †) — генерал-майор російської імператорської армії, педагог Брестського кадетського корпусу. Протестував проти тілесних покарань у армії.

Життєпис Походив з родини дворян Московської губернії. Народився в м. Москві, в родині колезького асесора дворянина Шаврова Василя Миколайовича (*1790 — †після 1867) та дворянки Ганни Мартинівни Чиж.

Освіту здобув у та в 1-му Московському кадетському корпусі.

1851 р. із вихованців-кадетів унтер-офіцерського звання випущений за 1-м розрядом з офіцерським званням прапорщика, зі старшинством з 1851 року, служити на вакантній посаді молодшого офіцера в 5-й артилерійській бригаді.

Брав участь у бойових діях Східно-Кримської війни 1853—1856 років та в обороні м. Севастополя у червні-серпні 1855 року, у складі 5-ї артилерійської бригади та 4-ої резервної артилерійської бригади. У 1853 р. отримав звання підпоручника.

6 вересня 1954 р. отримав звання поручника.

До жовтня 1858 р. — старший офіцер 11-ї польової артилерійської бригади поручник Шавров був відряджений до Олександрівського Брестського кадетського корпусу у місті Москва. В Олександрівському Брестському кадетському корпусі Шавров виконував обов'язки офіцера-вихователя та чергового офіцера по кадетському корпусу.

У червні 1859 р. Шавров вступив на навчання до Миколаївської академії Генерального штабу, а після її закінчення у грудні 1861 р. служив у штабі генерал-фельдцейхмейстера.

1861 р. отримав чин штабс-капітана і посаду старшого офіцера 11-ої артилерійської бригади.

У березні 1862 р. штабс-капітан Шавров підписав протест проти тілесних покарань у армії (див. «муштра»), та згодом — брав участь у роботі петербурзьких офіцерських гуртків.

1864 р. отримав звання капітана і посаду командира роти .

20 квітня 1869 р. отримав звання підполковника і посаду старшого ад'ютанта (штаб-офіцера) штабу Одеського військового округу, став кандидатом для призначення на посаду начальника штабу дивізії.

16 квітня 1872 р. отримав чин полковника і посаду начальника штабу 13-ї піхотної дивізії Одеського військового округу (штаб-квартира у м. Севастополь).

Від 02.02.1873 до 1879 р. — полковник Шавров був на посаді начальника штабу 13-ї піхотної дивізії Григоров А. И., «Крымская книга памяти великой войны 1914—1918 годов». 2014 г. — Т.1 — С.454 (Шавров Троадий Васильевич)..

Від 03.12.1879 до 20.03.1887 служив полковником на посаді командира 55-го піхотного Подільського полку.

1887 р. отримав звання генерал-майора Шавров Троадий Васильевич / Генералитет Российской империи (армия, флот и военизированные корпуса) Биографический словарь. «Высшие чины Российской империи (22.10.1721-2.03.1917)», Т.IV (С-Я). В 4-х томах / Сост. кин. Е. Л. Потёмкин. — : : Б.и., 2019. — 672 с. — С.483 (Шавров)..

З 20.03.1887 до 20.06.1888  — генерал-майор Шавров на посаді командира 2-ї бригади 34-ї піхотної дивізії (розквартирована в Одеському військовому окрузі) 10-го армійського корпусу (помилково - «54-ї піхотної дивізії»).

Нагороди

орден св. Анни 4-го ступеня «за хоробрість» (у 1854 р.), орден св. Анни 3-го ступеня з мечами та бантом (1855), срібна Медаль «За захист Севастополя», світло-бронзова Медаль «У пам'ять війни 1853—1856», орден св. Станіслава 2-го ступеня (1868), орден св. Володимира 4-го ступеня з бантом за 25 років вислуги (1871), орден св. Анни 2-го ступеня (1874), орден св. Володимира 3-го ступеня (1878), світло-бронзова Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років». Дві грошові премії.

Родина Дружина — Любов Миколаївна Лівотова. Син — Микола Троадійович Шавров (1862 — †після 1922) — дійсний статський радник, товариш голови Сувалкивського та Ставропольського окружних судів, 1918—1919 роках у білогвардійських військових частинах, влітку 1918 року — член касаційного суду у м. Ставрополі; син — Василь Троадійович Шавров (1865 — †після 1922) — статський радник, товариш прокурора Вологодського окружного суду, член Великоустюзького окружного суду.

Примітки

Джерела

(Причисленные к Генеральному штабу); «Список Генерального штаба по старшинству» (исправлено по 20 сентября). , 1868 — С.87, 168; «Список Генерального штаба по старшинству» (исправлено по 23 мая). , 1870 — С.87, 150; «Список Генерального штаба по старшинству» (исправлено по 29 сентября). , 1871 — С.111, 189; «Список Генерального штаба по старшинству» (исправлено по 1-е октября). , 1876 — С.93, 204. Колянковский В. А., «Материалы для истории 107-го пехотного Троицкого полка». Вильна, 1875. — С.49; Глиноецкий Н. П., «Исторический очерк Николаевской академии Генерального штаба» / сост. Ген. штаба генерал-майор Николай Павлович Глиноецкий (1830—1892). — , изд. тип. Штаба войск Гвардии и Петерб. воен. окр., 1882 г. — С.100, 124; Лалаев М. С., Исторический очерк образования и развития Первого Московского кадетского корпуса, что ныне Первая Московская военная гимназия, 1778—1878. / Составлен по официальным источникам и издан под редакцией генерал-майора Матвея Степановича Лалаева. Выпуск 1851 года — «Шавров Троадий Васильевич». — Изд.: Тип. М.Стасюлевича, 1878 — С.185.

Посилання Троадий Васильевич Шавров (1833—1888) / Geni