Джалільябадський район () — район на південному сході Азербайджану. Центр — місто Джалільабад.

Етимологія Назва району походить від назви районного центру міста Джалільабад. Сам же топонім Джалільабад походить від імені Джаліл і закінчення — абад, що характеризує населений пункт. Топонім називається на честь письменника Джаліла Мамедкулізаде.

Історія 8 серпня 1930 року утворено Астрахан-Базарський район. 26 травня 1964 року район скасовано. Його територія передана Пушкінському району. 6 січня 1965 року відновлено.

5 червня 1967 року Астрахан-Базарський район було перейменовано на Джалілабадський.

У районі знаходяться два міста (Джалільабад і Гейтепе), селище , 119 сіл, включаючи Астанли, Алікасимли, Чинар, Едіша, Команли, Привільне та Новоголовку.

Географія Район межує на півночі з Білясуварським, на сході з Нефтечалінським, на південному сході з Масаллінським, на півдні з Ярдимлинським районами, на заході з Іраном.

Рельєф району переважно низовинний. Район розташовується на території Муганської рівнини та Ленкоранської низовини. У східній частині Джалільабадського району є ділянки нижче за рівень моря. На південному заході рельєф гористий. Висота вершин не перевищує 1000 метрів. Низинність складається з антропогенних, гори — з палеогенних та неогенних відкладень. На території Джалільабадського району поширені алювіальні лугові, бурі гірськолісні та каштанові ґрунти.

Рослини — степові, напівпустельні та гірничо-ксерофітні. Площа лісів становить 17,2 тисячі гектар (2011).

Із тварин на території району мешкають кабани, соні-полчки, піщанки, вовки, лисиці. Поширені зимівлі стрепетів та дроф.

Клімат помірний спекотний, сухий степовий, напівпустельний. Літо часто посушливе. Середня температура у січні коливається від 1 до 3°С, у липні від 25 до 30°С. Середньорічний рівень опадів — 400—600 мм. Більшість річок періодично висихають, зокрема Омшаринка (Амшира), Геоктепе, Інчачай. Найбільша річка району Болгарчай протікає на кордоні з Іраном. Водою для сільського господарства район забезпечують Інчачайське водосховище та канал імені Азізбекова.

Населення

У 1987 році щільність населення склала 90,3 чоловік на км2. У 2013 році ця цифра становила 137 осіб на км². На 2013 рік 70,4 % населення проживає у селах.

Економіка У період СРСР біля району було розвинене сільське господарство, збільшено обороти тваринництва і хліборобства. Район став найбільшим виробником винограду республіки. 1986 року в районі працювало 39 радгоспів. На 1986 кількість придатних земель становила 93,1 тисячі гектар. З них 23,7 тисяч га орних земель, 20,6 тисяч га земель, виділених під багаторічні рослини, 400 га рекреаційних земель, 13,5 тисяч га, виділених під сінокіс, 34,9 тисяч га пасовищ.

Із 23,7 тисяч гектар орних земель 83 % виділено під зернові та зернобобові культури, 3 % під технічні культури, 1 % — під овочі та картопля, 13 % — під кормові культури. На 20,2 тисяч гектарів вирощувався виноград. У радгоспах району утримувалися 46 тисяч голів великої рогатої худоби, 49 тисяч голів дрібної, 710 тисяч одиниць птахів. 1986 року господарствами району отримано 209,3 тисячі тонн винограду.

Із сільськогосподарських підприємств діяли об'єднання з вирощування великої рогатої худоби, птахофабрика, інкубаторна станція. У районі були завод із переробки винограду, молокозавод, хлібозавод, асфальтний та авторемонтний заводи, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінат побутового обслуговування, цехи з виробництва килимів та будівельних матеріалів.

Район належить до Ленкорань-Астарінського економічного району. Залишається переважно сільськогосподарським. Процвітає виноградарство тваринництво, вирощування зерна та картоплі. На 2017 рік придатних для сільського господарства земель 97,4 тисячі гектарів. З них 65,5 тисяч орних земель, 983 га земель, виділених під багаторічні рослини, 574 га рекреаційних земель, 2,7 тисяч га земель, виділених під сінокіс, 9,9 тисяч га, виділених під пасовища.

На 2017 рік у господарствах числиться 99 391 голова великої, 122 987 голів дрібної рогатої худоби, 879 277 одиниць птахів. У 2017 році в районі вироблено 194 602 тонни зерна, 10 509 тонн бобових, 1 000 тонн бавовни, 9 254 тонни цукрових буряків, 1 414 тонн зерен соняшнику, 119 960 тонн картоплі, 2 018 тонн овочів, 7 705 тонн фруктів і ягід, 12 990 тонн винограду, 654 тонн баштанних культур.

У районі діють Державна районна дослідна станція, птахофабрика ВАТ «Clilabad-broyler». Діють цегельний завод ВАТ «Komanlı-kərpic», авторемонтний завод «Göytəpə-avtotəmir», хлібопекарські, ткацькі та килимоткацькі цехи ТОВ «Avanqard», цехи з виробництва меблів, дроту та залізобетонних конструкцій ТОВ «Dalğa-94», овочеконсервний завод ТОВ «Kristal», винний завод ТОВ «Frenç-Vinyard», меблева фабрика «Ruslan», кондитерські цехи, борошномельні млини, завод бетонних плит, підприємства з переробки виноградної сировини, 2 асфальтні заводи.

Інфраструктура Через район проходить автошлях Баку — Астара та однойменна залізниця.

На 2017 рік у районі діють 33 АТС та 27 поштових відділень.

Освіта На 2013 рік діє 18 дошкільних закладів, 125 середніх загальноосвітніх шкіл, 2 професійні училища, технікум, музична школа, школа мистецтв, філія Азербайджанського педагогічного університету, 18 будинків культури, 2 музеї, картинна галерея, шахова та спортивна школи, стадіон, 94 бібліотеки.

Охорона здоров'я Діє 9 лікарень на 365 ліжок, 37 лікарських амбулаторій, центр епідеміології та гігієни, туберкульозний та шкірно-венерологічний диспансер. На 2013 рік у медустановах району працювало 276 лікарів, 802 середні медичні працівники.

Визначні пам'ятки У Джалільабадському районі розташовано 50 пам'яток історії та археології. Серед них поселення Алікомтепе і Мішарчай періоду енеоліту, поселення Гурудара IV тисячоліття до нашої ери, кургани Еддітепе епохи бронзи, поселення Джинлітепе III тисячоліття до н. е., залишки стародавніх міст Муган та Баджіраван, павільйон Казані, Баджир Паджра, Бахіра, зороастрійські хатини.

У районі розташовані стародавні поселення Алікомек-тепе (енеоліт) та Фатіх-тепе (4 тисячоліття до н. е.) у селі Учтепе; стародавнє поселення Олю-тепе (енеоліт) у селі Алар; стародавнє поселення Киз-тепе (2 тисячоліття до н. е.) у селі Текля; стародавнє поселення Худу-тепе (енеоліт) у селі Джелаїр; древнє поселення Мішарчай (енеоліт та залізний вік) та лазня (XIX століття) у місті Джалільабад; некрополь (залізний та бронзовий віки) та курган Казачі (залізний вік) у селі Узунтепі; кургани у селі Привільне (бронзовий вік); кургани (бронзовий вік) та стародавнє поселення (6 тисячоліття до н. е.) у місті Геоктепе.

Спорт Діє стадіон на 2 750 місць, 110 спортивних споруд, 7 комплексних спортивних споруд, 23 шкільні зали, 4 тири, шахова школа, спортивний комплекс, що відповідає міжнародним стандартам.

Регіональні ЗМІ З 1932 року видається громадсько-політична газета «Yeni gun» («Новий день») (до 1962 року — «Сосіалізм тарлачіси» («Полевод соціалізму»), у 1962—1966 роках — «Мехсул» («Урожай»), у 1965—1991 роках — «Тахилчи» («Хлібороб»)).

У 1964 році розпочато мовлення місцевої радіостанції.

Діє портал новин «kanal15.az».

Фотогалерея

Див. також Адміністративний поділ Азербайджану

Примітки

Посилання Виконавча влада Джалільабадського району Офіційний сайт