Кабакчі Мустафа ( — 14 липня 1808) — лідер повстанців, який спричинив затримку османських реформ на початку ХІХ століття.
Ямаки та Кабакчі Ямаки були особливим класом воїнів, які відповідали за захист Босфору від козацьких піратів з України. На відміну від яничарів, вони набиралися з мусульман чорноморського регіону Туреччини, а не девширме. Але вони любили поділяти престиж яничарів і вважали себе частиною яничарства. Кабакчі Мустафа був сержантом цих ямаків у замку Румеліфенери, на європейській стороні Босфору. Він був родом з Різе, і 1807 року, ймовірно, йому було близько 35 років. За легендою, до того, як стати ямаком, він воював проти росіян у кримському порту Анапа. Прізвисько Кабакчі, що означало «вождь», ймовірно, стосується його попередніх битв. Але окрім цього, про його походження майже нічого не відомо. Він завжди з'являвся з двома своїми молодшими родичами, які обидва використовували одне й те саме ім'я: Мустафа з Офа та Мустафа з Пазара.Reşat Ekrem KOÇU: Kabakçi Mustafa, Koçu yayınları, Istanbul, 1969 pp. 23, 31–32
Передісторія Султан-реформатор Селім III (правив у 1789—1807 роках), який перебував під впливом Французької революції, намагався модернізувати інституції імперії. Його програма називалася Нізам-і Джедід (Новий порядок). Однак ці зусилля зустріли критику з боку реакціонерів. Яничари боялися навчання за західним зразком, а релігійні діячі виступали проти немусульманських методів у середньовічних інституціях. Міські жителі середнього класу також виступали проти Нізам-і Джедіду через нові податки для підтримки програми та загальну корупцію Блискучої Порти.Halil İbrahim İnal: Osmanlı Tarihi, Nokta Kitap, Istanbul, 2008 pp. 378—381
Початок повстання 25 травня 1807 року Раїф Мехмед, міністр Босфору, спробував переконати ямаків носити новий однострій. Було зрозуміло, що наступним кроком буде сучасне навчання. Але ямаки відмовилися носити цей однострій і вбили Раїфа Мехмеда. Цей інцидент зазвичай вважається початком повстання. Потім ямаки розпочали марш до столиці імперії Стамбула, що була приблизно за . Наприкінці першого дня вони вирішили обрати ватажка, яким став Кабакчі Мустафа. За словами істориків, на той момент придушити повстання було легко, оскільки неподалік знаходився табір добре навчених військ Нізама-і Джедіда. Але Кьосе Муса-паша, член уряду Порти, титул якого приблизно еквівалентний міністру внутрішніх справ () відмовився використовувати сучасні війська проти ямаків, а Селім III, який був схильним до миролюбної політики, схвалив його рішення.On line history За кілька днів стало зрозуміло, що Кьосе Муса-паша підтримує повстанців, чисельність яких зросла завдяки приходу багатьох людей, включаючи яничар, які перебували у столиці. У цей час Османська імперія перебувала в нестабільному перемир'ї з Російською імперією під час війни Четвертої коаліції між Французькою та Російською імперіями, тому основна частина армії була на передовій (див. Російсько-турецька війна (1806–12)).
Кабакчі Мустафа як фактичний правитель імперії Кабакчі дістався Стамбула за два дні й фактично перебрав на себе владу в столиці, хоча насправді перебував під впливом Кьосе Муси та шейх-уль-іслама Топала Атаулли. Він скликав суд і склав список із 11 високопоставлених прихильників реформ «Нізам-і Джедід», яких згодом стратили, частину з них — після жорстоких катувань. Далі він зажадав скасування всіх інституцій, створених у межах реформ, на що султан змушений був погодитися, а також публічно висловив недовіру монарху й висунув вимогу взяти під свою опіку двох османських принців (майбутніх султанів Мустафу IV та Махмуда II).Prof.Yaşar Yücel-Prof Ali Sevim:Türkiye tarihi IV, AKDTYKTTK Yayınları, 1991, pp. 165–166 Після цього останнього кроку 29 травня 1807 року Селім III зрікся престолу (або ж був змушений піти у відставку через фетву Атаулли), а новим правителем став Мустафа IV.
За часів правління Мустафи IV Новий султан призначив Кабакчі комендантом Босфору, після чого той повернувся до свого штабу, який, утім, розташовувався зовсім поруч зі Стамбулом, що дозволяло йому залишатися фактичним правителем столиці. Цей час став одним із найхаотичніших періодів в історії міста: і яничари, і ямаки безжально грабували столицю, і невдовзі стало очевидно, що навіть Кабакчі не здатен приборкати панування анархії, яка тривала близько 14 місяців.
Тим часом Алемдар Мустафа-паша, деребей (володар) у Рушчуку (сучасне Русе в Північній Болгарії, тодішня Османська провінція), який підтримував колишнього султана Селіма III, вирішив повторно звести Селіма на престол, щоб покласти край хаосу. Проте перед безпосереднім втручанням він таємно відправив загін із 50 осіб під командуванням Узун Хаджі Алі до штабу Кабакчі, який того самого дня (13 липня 1808 року), нічого не підозрюючи, святкував своє весілля. Після ночі, сповненої шлюбних церемоній і пиятики, загін легко здійснив наліт на штаб і вбив Кабакчі, а невдовзі Алемдар Мустафа-паша рушив на Стамбул і після нетривалих боїв придушив повсталих ямаків.
Наслідки Мустафу IV було скинуто з престолу, проте в останню мить, коли він намагався залишитися єдиним живим представником чоловічої гілки османської династії, наказав стратити і Селіма, і Махмуда. Однак, на відміну від нещасного Селіма, Махмуду вдалося врятуватися, і саме він був проголошений новим султаном.
Посилання