Українці в Болівії (ісп. Ucranianos en Bolivia) — невелика етнічна спільнота на території Болівії. На відміну від сусідніх Аргентини, Бразилії та Парагваю, Болівія не була напрямком масової української еміграції, тому громада тут є нечисленною та розпорошеною.

Історія Історія української присутності у Болівії формувалася кількома хвилями. Перша, так звана повоєнна хвиля, припала на 1940-ві — 1950-ті роки. Тоді до країни потрапили окремі українські родини з числа «переміщених осіб» (DP) з Європи. Для більшості з них Болівія була транзитною точкою, і згодом значна частина цих мігрантів переїхала до сусідньої Аргентини, де українська діаспора була значно потужнішою. Також у середині XX століття спостерігалися випадки внутрішньої міграції українців з Парагваю та Бразилії, які перебиралися до Болівії у пошуках родючих земель для сільського господарства або можливостей у гірничодобувній промисловості. Сучасний етап міграції розпочався після 1991 року і складається переважно з фахівців — лікарів, інженерів та викладачів музики, а також болівійців, які здобули освіту в українських університетах і повернулися на батьківщину разом із членами своїх родин.

Мова Мовна ситуація в громаді характеризується пануванням іспанської мови, яка є основною для роботи, навчання та повсякденного життя. Через невелику чисельність громади та відсутність компактних поселень, українська мова зберігається переважно в межах першого покоління мігрантів як мова сімейного спілкування. Нащадки мігрантів зазвичай є повністю іспаномовними, хоча поодинокі представники молоді намагаються підтримувати знання мови через інтернет та контакти з історичною батьківщиною.

Релігія Релігійне життя українців у Болівії не має централізованої структури. Більшість вірян відвідують римо-католицькі храми, що сприяє швидшій інтеграції в місцеве суспільство. Невелика кількість православних українців зазвичай підтримує зв’язок із грецькими чи антіохійськими парафіями, які мають свої представництва в Латинській Америці. У Болівії наразі відсутні офіційно зареєстровані українські громадські чи культурні організації, а координація між членами громади має неформальний характер і відбувається переважно через соціальні мережі. Інтереси українців у країні представляє Посольство України в Бразилії (за сумісництвом) та Почесне консульство України в Болівії.

Примітки