Ева Малгожата Далковська (пол. Ewa Małgorzata Dałkowska, 10 квітня 1947, Вроцлав — 8 червня 2025, Варшава, Польща) — польська акторка театру, радіо й кіно. У 2008–2025 роках була акторкою Нового театру у Варшаві.
Дворазова лауреатка головної нагороди Калішських театральних зустрічей: премії за акторську майстерність (1977) та премії за ансамблеву гру (1980).
Біографія 1970 року закінчила полоністичний факультет Варшавського університету, а 1972 року — акторський факультет Державної вищої театральної школи імені Александра Зельверовича у Варшаві. У 1972–1974 роках виступала в Сілезькому театрі імені Станіслава Виспянського в Катовицях, у 1974–2008 роках була акторкою Повшечного театру імені Зигмунта Гюбнера у Варшаві, а від 2008 до 2025 року — Нового театру у Варшаві.
З 2001 року вона підтримує партію «Право і справедливість»; була, серед іншого, членом Почесного комітету підтримки Леха Качинського під час президентських виборів 2005 року; стала членом Варшавського комітету соціальної підтримки Ярослава Качинського на дострокових президентських виборах 2010 року . Вона увійшла до складу комітету підтримки кандидатури Кароля Навроцького на посаду Президента Республіки Польща на виборах 2025 року .
Вона була лекторкою у Варшавській академії гарних манер .
4 серпня 2016 року її було призначено до капітули Ордену Відродження Польщі .
Вона померла після важкої хвороби 8 червня 2025 року у віці 78 років. У квітні 2025 року вона все ще працювала над новою роботою. Похорон відбувся 13 червня в церкві Святого Губерта в Залессі Гурному. Її поховали на місцевому парафіяльному кладовищі .
Приватне життя Її перший шлюб закінчився розлученнямTygodnik „Rewia” nr 40, 5 października 2016, s. 44–45. Потім вона одружилася з Томашем Мерновським, керівником відділу виробництва в групі кінотворців "Дім", від якого народила сина Ксаверія.
Фільмографія Синє, як Чорне море (1971) – учасниця табору
Бенямішек (1975) – Ганка
Ночі й дні (1975) – Олеся Хроботовна
Страх (1975) – жінка, яка танцює в пабі
«07 зголосися» (07 zgłoś się, телесеріал 1976) – повія «Маркіза» (серія 2 – Підвіска)
Справа Горгонової (1977) – Ріта Горгонова
Варшав'янка, пісня 1831 року (телевізійна вистава за п’єсою Станіслава Виспянського «Варшав'янка») (1978) – Марія.
«Провінційні актори» (1978) – Христина Ґазда, шкільна подруга Ані
Без наркозу (1978) – Єва Міхаловська, дружина Єжи
Біла мазурка (1978) – Віра Засуліч
Лікарня Преображення (1978) – д-р Носілевська
Урок мертвої мови (1979) – Ольга Діана, медіумка
По сусідству (1979) – кохана Артура
Тераріум (1979) – актриса, подруга Марії
Голоси (1980) – Ева Доманська
Заховані на сонці (1980) – Марія
Тихі роки (1981) – Флора
Керівництво (1983) – Марія Габрисякова
Токката (1983) – Зофія
Життя Каміла Куранта (1983) – Анна Курант, мати Каміла
Вихор (1983) – Роза
111 днів летаргії (1984) – Христина, перекладачка «Ревізора»
Жінка з провінції (1984) – Андзя Ціхальська-Сольська, до шлюбу Ґловацька
Рік спокійного сонця (1984) – Стелла-повія
Три млини (1984) – Ядвіґа Ловецька (епізод 1)
Медіум (1985) – Ґрета Вагнер
…Я проти (1985) – Доктор Кристина
Королівські сни (1988) – Принцеса Юліанна, дружина Вітольда
Нічний гість (1989) – мати Війона
Корчак (1990) – Стефа Вільчинська
Цинґа (1991) – Медсестра Люсьєн
Дівчата та вдови (1991) – Сюзанна, дочка Евеліни
Чорні сонця (1992) – Целіна
Спекотний четвер (1993) – Годишова, дружина власника викраденого Мерседеса
Шлюбна комедія (1993) – Ванда, подруга Марії
Дочки Щастя (1999) – Елка, власниця готелю-човна
Сліди (1999) – мати Марії
Прокажений (1999–2000) – Ідалія Елзоновська
Рання весна (2001) – княгиня Щербатов-Мамуєва
Лікарня на Запаморочливих Дорогах (2001) – Сестра Герлах
Офіцер (2004) – мати Альдони Гінко
Засуджена до хандри (2005) – директор технікуму
Можливість (2005) – бездомна жінка (7 серія)
Шматок раю (2006) – Троянда
Старий і собака (2008) – Єва Кульчинська, дружина Марека
Вбивство (2010) – Ядвіга Віткевич, дружина Віткація
Закон Агати (2012) – Ізабела Грабовська (серія 13)
Глибока вода (2013) – мати Болека (серія 21)
Тіло (2015) – Єва, подруга прокурора
Смоленськ (2016) – Марія Качинська
Художники (2016) – Гелена, прибиральниця / медіумка
Дірка в голові (2018) – мати актора
Отець Матеуш (серіал) (2019) – Гелена
Снігу більше не буде (2021) – мати Жені в літньому віці; дубляж Вікторії Городецької
Свекри (2021) – мати Малгожати
Прохід (2021) – тітка
Свекри 2 (2023) – мати Малгожати
Дубляж
2018: Мері Поппінс повертається – кузина Топсі 2010: Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1 – Петунія Дурслі 2007: Гаррі Поттер і Орден Фенікса — Петунія Дурслі 2004: Дім на хребті – Перлина 2004: Гаррі Поттер і в'язень Азкабану – Петунія Дурслі 2002: Гаррі Поттер і Таємна кімната - Петунія Дурслі 2001: Гаррі Поттер і філософський камінь — Петунія Дурслі
Театральні ролі
2008: Другу, який не врятував мені життя, режисер Міхал Сечковський, Arteria Action Exchange Space 2009: (A)pollonia, режисер Кшиштоф Варліковський у Новому театрі у Варшаві 2010: Примас у Komańcza Scena Faktu режисера Павла Волдана в ролі Юлії Бристігер 2019: Cenacle, TVP Television Theatre, режисер Кшиштоф Тхоржевскі, як Марія Магдалина.
Нагороди та відзнаки
Командорський хрест із зіркою Ордена Відродження Польщі (посмертно, 2025) Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (2015). Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі (2007)Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 4 grudnia 2007 r. o nadaniu orderów i odznaczeń (). Бронзовий хрест Заслуги (1979) Срібна медаль «За заслуги перед культурою» Gloria Artis (2007) Золота медаль за заслуги перед культурою Gloria Artis (2017) Медаль «Pro Patria» (2023) Нагорода столичного міста Варшави (2011) Щорічна премія Міністра культури та національної спадщини (2021)
Посилання
Зовнішні посилання
Ewa Dałkowska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (baza wiedzy: Autorzy) [dostęp 2021-04-09]. Ewa Dałkowska w bazie IMDb (ang.)
Ewa Dałkowska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej „Fototeka” Ewa Dałkowska w bazie Akademia Polskiego Filmu