Микола Андрійович Сухий (, село Княгинин Кривицької гміни Вілейського повіту Віленської землі, Польща, тепер агромістечко Мядельського району Мінської області, Білорусь — , Білорусь) — радянський білоруський діяч, голова Мінського облвиконкому. Член ЦК КП Білорусії. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966).

Життєпис Народився в родині землеміра. 22 червня 1941 року закінчив школу у Вілейці.

Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації. З 1941 до 1942 року працював чорноробом у селі Воскресенськ Саратовської області. З 1942 до 1944 року — шофер дизелебудівного заводу «Комуніст» міста Маркс Саратовської області. У 1944 році працював шофером районного комітету ВКП(б) у місті Маркс.

У 1944—1947 роках служив шофером та був комсомольським організатором (комсоргом) у 4-му окремому автотранспортному батальйоні 1-ї Мозирської Червонопрапорної дивізії морської піхоти Балтійського флоту.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У 1947—1948 роках — голова Вілейської районної планової комісії Молодечненської області.

У 1948—1949 роках — заступник голови виконавчого комітету Вілейської районної ради депутатів трудящих Молодечненської області.

У 1949—1953 роках навчався у Білоруському державному інституті народного господарства ім. В. В. Куйбишева.

У 1953—1956 роках — голова колгоспу імені Чапаєва Заславського району Мінської області.

У 1956—1958 роках навчався в аспірантурі Інституту економіки Академії наук Білоруської РСР у Мінську.

У 1958—1959 роках — інструктор сільськогосподарського відділу Мінського обласного комітету КП Білорусії.

У 1959—1962 роках — голова виконавчого комітету Копильської районної ради депутатів трудящих Мінської області.

У 1962 році — 1-й секретар Копильського районного комітету КП Білорусії Мінської області.

У березні 1962—1965 роках — голова Копильського територіального (до грудня 1962 року) виробничого колгоспно-радгоспного управління Мінської області. У березні 1965—1966 роках — начальник Копильського районного виробничого управління сільського господарства Мінської області.

У 1966—1969 роках — 1-й секретар Солігорського районного комітету КП Білорусії Мінської області.

У 1969—1970 роках — начальник Мінського обласного управління сільського господарства.

У 1970—1975 роках — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП Білорусії.

18 червня 1975 — 1983 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради народних депутатів.

З 1983 року — персональний пенсіонер союзного значення в Мінську.

Помер 17 лютого 2016 року.

Нагороди Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966) орден Леніна (23.06.1966) орден Жовтневої Революції (12.12.1973) орден Вітчизняної війни IІ ст. (11.03.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (27.08.1971, 27.12.1976) орден Дружби народів (29.04.1982) медалі дві Почесні грамоти Верховної ради Білоруської РСР (29.04.1972, 15.09.1983)

Примітки

Джерела Беларуская савецкая энцыклапедыя: у 12 т. Мінск, 1974. Т. 10. Солонец Г. Его года — его богатство // Мінская праўда. — 28 красавіка 2012 г. Минская область