Гео́ргій Ві́кторович Делі́єв (1 січня 1960, Херсон, Українська РСР, СРСР) — актор, режисер, художник, музикант, художній керівник театру «Маски-шоу». У 2002 році отримав звання «Заслужений артист України», у 2009 році — «Народний артист України»Георгій Делієв, інтерв'ю. Інтерв'ю з Георгієм Делієвим під час прем'єри вистави «Орфей і Еврідіка» у Києві // Time-UA.com, 19.05.2014.

Відомий своїми українофобськими поглядами; попри це, згодився виконати одну з головних ролей у фільмі «Донбас», де в сатиричному вигляді зображено сепаратистів.

Життєпис

Народився в родині вчителів Віктора Георгійовича Делієва та Галини Трохимівни Делієвої. Тоді батьки жили в Новій Каховці, а народжувати сина матір повезли в пологовий будинок до Херсона. Дитинство Георгія пройшло в Новій Каховці. У родині Георгія називають Юрою, у нього є молодший брат Лев Делієв. Георгій — правнук архієпископа Дніпропетровського Георгія (Делієва). У дитинстві займався веслуванням, легкою атлетикою, баскетболом, волейболом, особливо любив малювання. Одного разу його показали по телебаченню на виставці картин, батьки думали, що він стане художником.

З 1977 по 1982 рік навчався в Одеському інженерно-будівельному інституті на архітектурному факультеті. У студентські роки активно займався пантомімою та клоунадою.

У 1982—1984 роках працював архітектором в місті П'ятигорську, потім у Кишиневі, де паралельно відкрив театри-студії пантоміми.

У 1984 році працював у Ленінградському театрі під керівництвом В'ячеслава Полуніна «Лицедії». Того ж року його прийнято до ансамблю пантоміми та клоунади «Маски» при Одеській філармонії. Нині комік-трупа «Маски» — самостійна компанія, де Делієв донині працює художнім керівником, режисером, актором, автором.

З 1986 по 1989 рр. Георгій учився в державному інституті театрального мистецтва на факультеті режисури естради. В 1991 році Георгій зняв повнометражний художній фільм «Сім днів з російською красунею». Також Делієв знімався в багатьох фільмах Кіри Муратової (за роль у фільмі «Настроювач» отримав премію кінофестивалю «Стожари — 2005» за найкращу чоловічу роль), зіграв роль Остапа Бендера в німецькому художньому фільмі «Дванадцять стільців». У 2008 році зіграв головну роль у українському комедійному фільмі «Прикольна казка». Починаючи з 1992 року був режисером-постановником, автором сценарію і виконавцем головних ролей у телевізійних фільмах комедійного серіалу «Маски-шоу».

Лауреат Всесоюзного конкурсу артистів естради, лауреат і дипломант багатьох міжнародних конкурсів театру, циркового мистецтва, телевізійних фестивалів і конкурсів. Народний артист України. Член Спілки театральних діячів України і Спілки кінематографістів України.

У 2002 році був обраний депутатом Одеської міської ради, був членом в комісії з питань культури, з питань молоді і спорту Виховна година Тема: Славетні Українці . Видатні люди краю. // Управління освіти Міської ради міста Кропивницького, 2016.

Є автором пісень, гітаристом і вокалістом в рок-групі «Delievs band». За останні кілька років Георгій Делієв випустив музичні альбоми «Хулиган с большой буквы» (2005), «Дубда» (2007) та «Небесный поезд» (2008). Альбомам характерна різноманітна палітра звучання та виконання.

У 2006 році співав дуетом разом із відомою українською співачкою Альоною Вінницькою. Музичним продюсером пісні став Олексій Большой. Він написав музику, використовуючи запропоновані Георгієм брендові семпли з серіалу «Маски-шоу», а Альона написала слова. Георгій та Альона отримали за дану композицію премію «Пісня року-2006». Пізніше вийшла пісня «Мы к вам приехали на час».

Нині гастролює з гуртом «Delievs band» по містах України та інших держав. Його кліпи можна побачити на провідних каналах України , а пісні звучать на багатьох радіостанціях України. На всіх концертах — живе виконання, а також в процесі виступу Георгій грає на різних екзотичних музичних інструментах. У 2017 році член журі Ліги Сміху. З початку повномасштабної російської навали мешкає у Франції, місто Париж.

Фільмографія

Актор

Повнометражні фільми

2018 — Донбас — «Батяня», режисер: Сергій Лозниця (Україна) 2017 — Одеський знайда / Одеський підкидько — знайда, режисер Георгій Делієв (Україна) 2016 — Одеса як вона є. Люди-Події — Режисер: Роман Волчак, Андранік Давтян, Андрій Поповиченко (Україна) 2012 — Вічне повернення — Режисер: К. Муратова (Україна) 2009 — Мелодія для катеринки — проповідник, Режисер: К. Муратова (Україна) 2008 — Прикольна казка — військовий міністр, Режисер: Р. Ширман (Україна, Естонія) 2004 — Настроювач — Андрій, Режисер: К. Муратова (Україна) 2002 — Чеховські мотиви — Режисер: К. Муратова (Україна) 2001 — Другорядні люди — Режисер: К. Муратова (Україна) Телебачення 2019 — Юрчишини, ситком — Нік, режисер: Олександр Березань (Україна) 2018 — Сувенір з Одеси, телесеріал  — Рахумовський, режисер: Олег Туранський (Україна) 2014 — Пляж, телефільм  — Режисер: Д. Пантелеєв (Україна) 2012 — Моя русалка, моя Лореляй, телефільм  — Режисер: Н. Джорджадзе (Україна) 2011 — Шаббат, телефільм — Режисер: Ю. Садомський и М. Фірсенко (Україна) 2011 — Костоправ, телефільм — лікар, Режисер: В. Чигинський (Україна) 2010 — Демони, телефільм — Гриша-Мажор, Режисер: А. Будьоний (Росія) 2009 — Одружити Казанову, телефільм — Режисер: В. Ноздрюхин-Заболотний (Росія, Україна) 2009 — Люблю 9 березня!, телефільм — Льоша, Режисер: С. Крутін (Росія) 2009 — Територія краси, телефільм — рок-музикант, Режисеры: І. Забара и О. Тараненко (Україна) 2008 — Розстріл, телефільм — Режисер: Г. Делієв (Україна) 2008 — Стріляй, негайно!, телефільм — Продавец в збройовому магазині, Режисер: В. Новак (Україна) 2008 — Двоє і війна, мінісеріал — німец, Режисер: В. Воробйов (Росія) 2008 — Малахольна, телефільм — батько Наді, Режисер: В. Дмитрієвський (Росія) 2007 — Іван Подушкін. Джентльмен розшуку, телефільм — сусід Валера, Режисер: А. Мармонтов (Росія) 2005 — Весела хата, телефільм — роль німецького підприємця, Режисер: В. Андрієнко (Україна) 2004 — Кредитка, телефільм, Режисер: Л. Павловський (Україна) 2004 — Дванадцять стільців, телефільм — Остап Бендер, Режисер: У. Оттингер (Німеччина) 1992—2006 — «Маски-шоу», скетч-шоу (Росія) 1991 — Сім днів з російською красунею, телефільм — Фуріч, Режисеры: Г. Деліев, Ю. Володарський (Україна, Росія)

Режисер 2017 — Одеський знайда / Одеський підкидько 2008 — Сині як море очі 2008 — Розстріл 2004 — Дрібний дощ 1992—2006 — «Маски-шоу», скетч-шоу (Росія) 1991 — Сім днів з російською красунею

Музичні кліпи 2014 — «Сон». 2010 — «Прийшов агент». Кліп на пісню з альбому «Небесний поїзд» являє собою динамічно змонтоване відео з матеріалу перебування Георгія Делієва на фестивалі «Burning Man» у штаті Невада. 2009 — «Злі клоуни» — кліп на дуетну пісню Жорик DELіев і Олексія Большого. 2008 — «Хтось під Новий рік» 2008 — «Сила волі». Зйомки даного кліпу відбувалися в травні в «Будинку клоунів» за участю групи «Масктер-клас» та колективу «Умілі ноги». 2006 — «Я реальний придурок» Герой ходить по нічному місту і на його шляху з'являються різні персонажі, яких грають Б. Барського, Я. Деліева, І. Токарчук, колектив «Умілі ноги», клоуни «Оранжевий настрій» і т.д 2006 — «Тумба-бугі». За основу сюжету було взято знаменитий фільм Тарантіно «Кримінальне чтиво». А саме танцювальний фрагмент з Мией Уоліс (Ума Турман) і Вінсентом (Джон Траволта), яких і зіграли відома співачка і лідер комік-трупи «Маски». У кліпі так само взяли участь Борис Барський та Яна Делієва. 2006 — «Я поганий». Це відео складається з концертного виступу Жорика Делієва і смішних гегів з серіалу «Маски-шоу». 2000 — «По алеях» для групи «Ляпис Трубецкой» Кліп відтворює атмосферу провінційного ресторану, в якому грає місцевий ансамбль (в цій якості виступила група «Ляпис Трубецкой»). В інших ролях зайняті «Маски», що займаються своїми звичайними справами — трюками і гегами. 1995 — «За Пивом». Кліп на пісню Кабаре-дует «Академія». 1989 — «Маски» 1988 — «Куплети Мефістофеля» 1988 — «Завдання виконано» 1987 — «Одеса-мама»

Художник Роботи Георгія Делієва виконані в манері експериментального малювання різними техніками (олія, акрил, акварель, туш, пастель).

Дискографія Жорык Делиев и ВИА «Качели-Качели»: Хулиган с большой буквы Х (2005) Жорык Делиев: Дубда (2007) Жорык Делиев: Небесный поезд (2008)

Сім'я Батько Віктор Георгійович Делієв (нар. 1936) Мати Галина Трохимівна Делієва (д. Гуліна) (нар. 13 травня 1937) Донька Яна Делієва (нар. 8 липня 1983), грала в дитинстві в багатьох серіях проєкту «Маски-шоу» з 1992 по 1995. Психологиня за освітою. Танцює степ з колективом «Умілі ноги», викладає танці «tap dance» і танцює фламенко, клоунеса в театрі «Кабаре Буффон», знімається в кіно, вчиться вокалу, співає пісні в стилі французький шансон, одружена. Перша дружина з 1979 Лариса Делієва (д. Пудовська) (нар. 15 вересня 1961 — помер. 22 січня 2012) працювала художницею. Друга дружина Катерина Делієва, Катерина на 25 років молодша за Георгія. У 2015 році народила сина Миколу. Онучка Аліса Климова (нар. 8 грудня 2014) Брат Лев Вікторович Делієв (нар. 21 лютого 1965) звукорежисер у колективі «Маски». Племінниця Поліна Львівна Делієва (нар. 1987) Дружина брата — Наталя Делієва (Северина) (нар. 11 грудня 1967), директор колективу «Маски» і театру «Дом клоунів» (Делієва Наталя Вікторівна)

Нагороди та звання Заслужений артист України (2002) Народний артист України (серпень 2009) Кавалер Ордена в ім'я преподобного Іллі Муромця III ступеня УПЦ московського патріархату (2010) Ексдепутат міської ради в комісії з культури, освіті, у справах молоді та спорту. Лауреат Всесоюзного конкурсу артистів естради, лауреат і дипломант міжнародних конкурсів театру, циркового мистецтва, телевізійних фестивалів і конкурсів. Член Спілки театральних діячів України. Член Спілки кінематографістів України. У серпні 2005 року став академіком Міжнародної Академії трюку. Академік Міжнародної академії дурнів. Премія міжнародного кінофестивалю «Стожари-2005» — за найкращу чоловічу роль у фільмі «Настроювач».

Критика

Висміювання української мови в пісні «Рідна мова» (2006) 2006 року зняв музичний кліп під назвою «Рідна мова»Георгій Делієв — «Рідна мова» // Youtube, 2006, в якому висміяв українську мову. Після появи кліпу багато українських оглядачів засудили такі дії Делієва, звинувативши його в українофобії«Ліца» антипатріотизму*. Професійні українофоби не здатні переінакшити суспільство, але залишаються одним із чинників дестабілізації ситуації в країні // Український тиждень від 12 вересня, 2011«Ліца» антипатріотизму*. Професійні українофоби не здатні переінакшити суспільство, але залишаються одним із чинників дестабілізації ситуації в країні // Український тиждень, № 36 (201) за 2-8 вересня 2011. 68 стор.: сс. 22-25. У відповідь на критику, Делієв заявив що у мережу потрапив «чорновий» варіант кліпу, а не фінальний«Маски» зірвані. Георгій Делієв: «Спеціально для Ющенка можу вигадати кілька сценаріїв поділу громадян однієї країни». — Дзеркло тижня, 25 квітня 2008 й пізніше захищав кліп називаючи його «присвяченим штучній тенденції розколу суспільства за мовним питанням»«Маски-шоу» ініціювали затвердження 1 квітня офіційним міжнародним днем клоуна і звернулись до ЮНЕСКО // Події та коментарі, 6 листопада 2015. Згодом у 2011 році Делієв потрапив до десятки найбільших українофобів за версією журналу «Український тиждень».

За сюжетом кліпу Делієв намагається співати російською, але двоє кремезних чоловіків у темних окулярах, які символізують «репресивний помаранчевий режим», постійно затикають йому рота й вимагають робити це українською. Урешті, співак не витримує і починає нецензурно лаятися на адресу тодішнього президента Ющенка.

Джерела

Посилання