Чокра́цька грязеліка́рня () — одна з найстаріших бальнеологічних установ у Криму, що функціонувала на березі озера Чокрак з середини XIX до середини XX століття. Відома завдяки лікувальним властивостям рапи та сульфідних мулових грязей.

Історія Лікувальні властивості грязей озера Чокрак були відомі ще з часів Боспорського царства. За переказами, грязі використовували для лікування воїнів Олександра Македонського та кримських ханів.

Перша офіційна грязелікарня була відкрита у 1859 році місцевим підприємцем. На той час вона являла собою примітивні споруди, де пацієнти приймали «грязьові розводи» під наглядом лікарів.

У 1895 році лікар С. П. Борисов провів перші наукові дослідження хімічного складу чокрацьких грязей, що сприяло зростанню популярності курорту. На початку XX століття лікарня була модернізована: з'явилися кам'яні корпуси, їдальня та готель.

У радянський період, у 1920-х роках, на базі озера було створено державний курорт. Під час Другої світової війни будівлі грязелікарні були вщент зруйновані німецькими окупаційними військами (за деякими даними — підірвані під час відступу). Після війни установу вирішили не відновлювати, а акцент у розвитку кримських курортів змістився на Євпаторію та Саки.

Природні фактори лікування Основним лікувальним ресурсом були мулові сульфідні грязі — багаті на органічні речовини, сірководень та мікроелементи. А також ропа — концентрована солона вода озера та сірководневі джерела, розташовані на берегах та на дні озера. Грязі використовувалися для лікування захворювань опорно-рухового апарату, гінекологічних проблем та хвороб шкіри.

Сучасний стан Станом на сьогодні від будівель грязелікарні залишилися лише фундаменти та фрагменти стін, які поступово руйнуються під впливом солоного вітру та ерозії. Озеро Чокрак залишається популярним місцем для «дикого» лікування. Грязі озера офіційно визнані лікувальними і використовуються в санаторіях Керчі та Феодосії.

Галерея

Див. також Чокрацьке озеро Бальнеотерапія

Джерела Борисов С. П. Озеро Чокрак. Его целебные свойства и устройство на нем грязелечебницы. — Керчь, 1895. Курортные ресурсы Крыма / Под ред. В. В. Ежова. — Симферополь, 2010.