Лев Миколайович Полянський (, місто Саратов, тепер Російська Федерація — , місто Енгельс Саратовської області, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, лікар-отоларинголог Енгельської міської лікарні № 2 АРСР Німців Поволжя, головний лікар Енгельської міської лікарні Саратовської області. Депутат та заступник голови Президії (з серпня 1939 до вересня 1941 року) Верховної ради АРСР Німців Поволжя 1-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 1-го скликання (в 1941—1944 роках).
Життєпис Народився в родині залізничного службовця. У 1912 році вступив до Саратовської гімназії № 2, перетвореної після жовтневого перевороту на 2-гу Саратовську радянську школу ІІ ступеня, яку закінчив у 1919 році.
З 1919 до 1921 року служив у Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.
У вересні 1921 — травні 1925 року — студент медичного факультету Саратовського державного університету.
З 1925 до 1934 року працював заступником старшого лікаря міської лікарні, потім був завідувачем центральної амбулаторії і одночасно лікарем-отоларингологом у місті Бальцер (Красноармійськ) АРСР Німців Поволжя.
3 липня до листопада 1926 року стажувався в Саратовській клініці хвороб вуха, горла та носа. У вересні 1928 року призначений судовим медичним експертом і отоларингологом призовної комісії військкомату в місті Бальцер. З кінця січня 1929 року знову проходив спеціалізацію в клініці хвороб вуха, горла та носа Саратовського університету. У серпні 1929 року брав участь у роботі 3-го з'їзду отоларингологів в Одесі. У 1931 році направлений у Московський онкологічний інститут для освоєння новітньої хірургічної оперативної техніки. Потім вивчав новітні методи лікування хвороб вуха, горла та носа в клініках Кисловодська. У 1932 році призначений довіреним лікарем Соцстрахбюро в місті Бальцер.
У березні 1934 — січні 1937 року — лікар-отоларинголог Енгельської міської лікарні № 2 та Енгельської центральної поліклініки АРСР Німців Поволжя. З червня до квітня 1936 року і з січня 1938 року проходив курси підвищення кваліфікації при Інституті удосконалення лікарів імені С.М. Кірова в Ленінграді.
З січня 1937 до 1941 року — організатор та завідувач відділення з хвороб вуха, горла, носа (отоларингології) Енгельської міської лікарні № 2 АРСР Німців Поволжя.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної ради АРСР Німців Поволжя від Фрунзенського виборчого округу № 3 міста Енгельса. На 2-й сесії Верховної ради АРСР Німців Поволжя (10—12 серпня 1938, м. Енгельс) був обраний заступником голови Президії Верховної ради АРСР Німців Поволжя. Обіймав цю посаду до ліквідації АРСР у вересні 1941 року. У жовтні 1939 року на 1-му з'їзді профспілки «Медсанпраці» обраний членом Центрального Комітету профспілки; перебував у ньому до 1948 року.
Член ВКП(б) з жовтня 1940 року.
16 лютого 1941 року обраний депутатом Верховної ради СРСР (до Ради Національностей) 1-го скликання від Добринського виборчого округу АРСР Німців Поволжя (відкликаний 27 березня 1944 року «як такий, що втратив зв'язок зі своїми виборцями») замість вибулого депутата М.І. Рижова.
Після початку німецько-радянської війни 25 липня 1941 року призначений начальником сформованого в Енгельсі евакуаційного госпіталя № 3659. 16 серпня 1943 року разом із госпіталем виїхав у діючу армію та став військовим лікарем 2-го Українського фронту.
Після закінченні війни направлений до Словаччини для уточнення долі поранених і хворих військовослужбовців Радянської армії. Демобілізований 16 травня 1946 року. Повернувся в місто Енгельс.
25 липня 1946 року призначений завідувачем ЛОР-відділення 2-ї міської лікарні міста Енгельса, а ще через два місяці став головним лікарем 2-ї Енгельської міської лікарні Саратовської області.
Був депутатом Енгельської міської ради депутатів трудящих, головою постійної комісії з охорони здоров'я, членом Енгельського міського комітету КПРС, неодноразово обирався членом пленумів Саратовського обласного та Енгельського міського комітетів профспілки медпрацівників, пленуму Саратовської обласної ради профспілок, міськкому товариства Червоного Хреста. На початку 1960-х років вступив у члени Саратовського відділення Всесоюзного наукового товариства отоларингологів. У 1967 році атестований на вищу категорію лікаря. Член Енгельського відділення товариства «Знання».
Автор численних праць з медицини. У журналі «Вестник оториноларингологии» опубліковані його роботи: «Випадок вестибуло-кохлеарної дисфункції від удару блискавки» (1934), «Двостороння холестеатома гайморових порожнин» (1936), «Операція Штурмана» (1937), «Отогенний абсцес скроневої частки мозку, викликаний грибком» (1937), «Аррозивна кровотеча з глотки після паратонзилярного абсцесу» (1953)», «Питання онкології за матеріалами 5-го з'їзду отоларингологів». Публікував статті в періодичній пресі про розвиток охорони здоров'я, про значущість для держави здоров'я громадян, про моральне обличчя медичного працівника.
Помер 19 серпня 1979 року в місті Енгельсі.
Родина Дружина — Ерна Андріївна (Генріхівна) Альберті (5 листопада 1912, с. Катериненштадт — 28 грудня 2003, Саратов); медична сестра, у 1941 році закінчила Саратовський державний медичний інститут, працювала в Енгельсі хірургом і анестезіологом.
Діти: син — Георгій (1934, Енгельс — 25 грудня 2003, Саратов), хірург у галузі легеневих захворювань, кандидат медичних наук.
Нагороди орден Вітчизняної війни IІ ст. (24.09.1944) орден Трудового Червоного Прапора (6.06.1952) орден «Знак Пошани» (11.08.1951) орден Червоної Зірки (8.06.1945) медаль «За оборону Сталінграда» (6.05.1948) медаль «За взяття Будапешта» (14.06.1947) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (8.10.1945) медалі Заслужений лікар АРСР Німців Поволжя (5.02.1941) Заслужений лікар РРФСР (18.04.1957) Почесний громадянин міста Енгельса Саратовської області (1989, посмертно)
Примітки
Джерела газета «Большевик» (Энгельс), 26.01.1941 Полянский Лев Николаевич Полянский Лев Николаевич