Музе́й воли́нських переселе́нців () — історико-етнографічний музей просто неба, розташований у селі Лінстов (земля Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина). Це перший і наразі єдиний у Німеччині музей, присвячений історії міграції, повсякденному життю та культурі волинських німців, які були змушені покинути свої домівки внаслідок подій Другої світової війни та знайшли новий прихисток у Мекленбурзі.
Історичне тло Волинь — історичний регіон на північному заході сучасної України. Німецькі колоністи почали масово переселятися туди з кінця XVIII століття, але найбільша хвиля міграції припала на період після 1860-х років, коли після скасування кріпосного права в Російській імперії місцеві землевласники активно залучали німецьких селян і ремісників (переважно з центральної Польщі) для обробітку земель. На початку XX століття на Волині проживало близько 250 000 німців.
Мирне співіснування різних націй та конфесій було перервано Першою світовою війною, коли частину волинських німців депортували до Сибіру. Остаточний кінець німецьким поселенням на Волині поклав Пакт Молотова — Ріббентропа та початок Другої світової війни. У 1939 році німецьких поселенців змусили переселитися на територію окупованої Польщі, а наприкінці війни, у 1944–1945 роках, вони були змушені тікати на Захід від наступу радянських військ.
Для багатьох родин кінцевою зупинкою стало село Лінстов у Мекленбурзі. У рамках земельної реформи 1945 року 73 сім'ї біженців (понад половина з яких були вихідцями з Волині) отримали тут близько 10 гектарів землі для облаштування господарства.
Історія створення музею У часи існування НДР тема втечі та примусового виселення німців зі Східної Європи була небажаною для обговорення на державному рівні, а інтеграція біженців з початку 1950-х років офіційно вважалася завершеною. Лише після політичних змін 1989–1990 років у Лінстові виникла ідея створити місце пам'яті для волинських німців. Ініціатором проєкту став тодішній мер села Йоганнес Гербст.
У 1990 році громада розпочала реконструкцію старого селянського будинку, який планували знести. Будинок був зведений у 1947 році Еммою Альтманн (переселенкою з волинської колонії Нові Затурці) та її синами. Родина жила в ньому до 1987 року. Завдяки активній участі місцевих жителів та свідків тих подій, музей було урочисто відкрито 6 серпня 1993 року. Сьогодні закладом опікується Краєзнавче товариство Лінстова ().
Експозиція Музейний комплекс розташований поблизу природного парку Носсентінер/Швінцер-Гайде на території площею 3000 м².
Головним об'єктом є реконструйований будинок переселенців, який має статус пам'ятки архітектури. Він був побудований у традиційному волинському стилі з дерева та глини (матеріали брали з навколишніх лісів), а дах був критий соломою та очеретом. Планування будинку передбачало спільне розміщення людей, худоби та врожаю під одним дахом: велика кухня, вітальня, загальна спальня, кімната для служниці, а також стайня та місце для зберігання врожаю на горищі. Під час екскурсії відвідувачі можуть побачити фрагменти оригінальної конструкції стін, які залишили відкритими під склом.
На території музею також розташовані: Волинський земляний льох (); Крита піч-хлібопекарня; Колодязь-журавель; Освітня та музейна клуня (використовується для заходів та виставок); Сільськогосподарські знаряддя та оригінальний надгробок з Волині.
В експозиції представлені предмети побуту, знаряддя праці та меблі післявоєнного часу, зібрані самими переселенцями. Серед унікальних експонатів — саморобні балалайки та традиційні кімнатні прикраси з паперу. У музеї відтворено інтер'єр простої кухні, сільського шкільного класу та житлової кімнати.
Діяльність Музей працює як культурно-освітній центр. Тут проводяться постійні та тимчасові виставки, лекції, концерти, проєктні дні для шкіл. Перший поверх музею та клуня для заходів є безбар'єрними (доступними для осіб на інвалідних візках).
Щороку у вересні на території музею проходить традиційне Музейне свято, яке є унікальним у світі місцем зустрічі людей з волинським корінням з різних країн.
Музей активно популяризується не лише в Німеччині, а й за кордоном. Наприклад, у 2024 році під час навчальної поїздки до США представники Німецького товариства сприяння ООН презентували діяльність краєзнавчого товариства Лінстова у Вашингтоні.
Примітки
Посилання Офіційний сайт Музею волинських переселенців