Джинджири́стий Миросла́в Іллі́ч, Ілько́вич (, с. Настасів, УРСР, СРСР) — український режисер театру та кіно. Заслужений діяч мистецтв України (1998).
Біографія Народився 1931 року в селі Настасів на Тернопільщині.
Навчався у Львівському університеті, 1956 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
По завершенні навчання працював режисером Рівненського обласного музично-драматичного театру, де поставив 24 спектаклі української і зарубіжної класики та сучасних авторів (1956—1965). У 1965—1966 роках — режисер у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки.
Від 1966 року — режисер студії «Укртелефільм». Одночасно викладав режисуру в Київському національному університеті культури та мистецтв.
Автор статей у журналах «Народна творчість та етнографія», «Український театр» та інших виданнях.
Фільмографія Створив стрічки: «Не судилось» (1967), «У неділю рано зілля копала» (1968), «Лиха доля» (1969), «Камінний господар» (1971), «Проводжала мати сина» (1993), «Спогад про УПА» (1994, співавт. сцен.) тощо.
Також створив 22 документальні фільми про українських письменників, зокрема про Миколу Бажана, Остапа Вишню, Миколу Вінграновського, Олеся Гончара, Івана Драча, Павла Загребельного, Дмитра Павличка, В. Яворівського.
Зняв майже 50 документальних і музичних фільмів, у тому числі про Тернопілля: «Та не однаково мені», «Оксана», «Співає „Галичанка“», «Весілля на Поділлі», «У неділю рано музиченька грала», «Подільські гаївки» тощо.
Примітки
Джерела Столярчук. Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. Рівне, 1997. — С.139.
, В. Барна.
Посилання