Углич

У́гличУглич // () — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Углицького району Ярославської області.

Населення 37,1 тис. жителів (2005).

Місто розташоване на річці Волга (Углицьке водосховище). Залізнична станція (47-кілометрова гілка від станції Калязін, розташованої на лінії Москва — Сонково), порт на Волзі.

Походження назви На думку М. Фасмера, назва міста пов'язана з («кут, вугол»): Волга тут насправді робить закрут, «вугол»Этимологический словарь русского языка / авт.-сост. М. Фасмер. За іншими версіями, топонім походить від («вугілля»), ніби внаслідок існування тут у давнину вуглярського промислу; чи від назви племені уличі (угличі), що жили по берегах Дунаю й Дністра.

Історія

Углич засновано у 937 році (за Іпатіївським літописом у 1148).

Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.

15 травня 1591 року у місті був убитий (або зарізався сам) молодший син Івана Грозного — Дмитро Углицький.

Економіка

Серед провідних промислових підприємств міста:

завод «Станкотех» завод «Угличмаш» експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств) завод будівельного обладнання сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири) завод мінеральних вод біофабрика птахофабрика лісокомбінат льонозавод меблева фабрика завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)Кабельный завод Nexans в Угличе будет выпускать продукцию на 60 млн евро — технологии, кабели, Nexans — Росбалт-Бизнес // rosbalt.ru фабрика з виробництва дверей Берсон

У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.

Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.

Пам'ятки архітектури

Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, що прямують по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.

Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцією удільних князів. На території кремля знаходяться: Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів. Спасо-Преображенський собор. 1700–1713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 1810–1811 рр. Іконостас з іконами XVII–XIX ст. Дзвіниця собору. Бароко. 1725–1730 рр. Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвіницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т. зв. «ссыльный колокол».

Також на території міста збережені: Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часу дійшли тришатрова трапезна церква Успіння (1628–1630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р. Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвіниця — все 1674–1677 рр. Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвіницею. Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVII–XIX ст. Корсунська церква. 1730 р. Казанська церква. 1778 р., бароко. Церква Іллі Пророка в Золоторуччі. 1753 р., наришкінський стиль. Церква Дмитра Царевича на Полі. 1798—1814 рр., класицизм. Громадянська забудова міста включає ряд класицистичних пам'яток XVIII–XIX століть.

В 11 км від міста, в селі Улейма розташований Миколо-Улейминський монастир (заснований у 1460 р. Це великий ансамбль споруд XVII–XVIII ст. Включає: Муровані стіни і вежі. 1700–1713 рр. Збудовані за зразком тогочасних російських фортець, проте оборонного значення не мали. Троїцька надбрамна церква. 1713–1717 рр. Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами. Введенська трапезна церква. 1689–1695 рр. Із шатровою дзвіницею.

За 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 1674–1694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, ґанками та шатровою дзвіницею.

Музеї

В Угличі працює 11 музеїв: Углицький державний історико-архітектурний і художній музей Історико-музична експозиція «Углицькі дзвони» Музей міського побуту Музей годинників годинникового заводу «Чайка» Музей ляльок Музей тюремного мистецтва Музей-клуб «Росія-Волга» Музей міфів і забобонів російського народу Музей історії російської горілки Музей «Дитинства XIX століття» Центральний музей історії гідроенергетики Росії

Видатні містяни Народилися Лазоркін Віталій Ілліч (1945—2021) — український військовослужбовець, науковець, громадський діяч. Чистяков Євген Михайлович (1920—1960) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.

Навчалися Берггольц Ольга Федорівна (1910—1975) — російська поетеса і письменниця — у 1918 — 1921 рр. навчалася в місцевій школі, розташованій на території .

Див. також Дмитро Углицький — царевич, углицький князь, святий Роман Углицький — благовірний князь углицький, святий Адріан Углицький — православний святий

Примітки