Музей ґрунтів Одеського державного аграрного університету — спеціалізований науково-навчальний музей ґрунтових монолітів та інших ґрунтознавчих матеріалів, що сформувався на основі Обласного ґрунтового музею, створеного у 1909–1912 роках при Одеському університеті професором Олександром Гнатовичем Набоких. Музей є одним із найстаріших ґрунтових музеїв Східної Європи та пов'язаний із розвитком ґрунтознавства в Україні Олександр Гнатович Набоких - основоположник ґрунтознавства в Україні та фундатор Одеського сільськогосподарського інституту.

Колекція музею містить унікальні моноліти чорноземів, каштанових, сірих лісових, підзолистих, болотних та інших ґрунтів України та зарубіжних країн. Значна частина експонатів була відібрана під час масштабних ґрунтових експедицій початку XX століття.

Історія Створення музею нерозривно пов'язане з діяльністю професора Олександра Гнатовича Набоких — організатора перших широкомасштабних ґрунтових вишукувань і одного з перших дослідників лесів України і похованих у них ґрунтів, автора оригінальних ґрунтознавчих концепцій і методів дослідження ґрунтів, засновника Одеського сільськогосподарського інституту. На початку XX століття професор О. Г. Набоких організував масштабні ґрунтові дослідження на території Херсонської, Бессарабської, Подільської, Київської, Волинської та Таврійської губерній. У 1906–1911 роках було закладено основу майбутньої музейної колекції — відібрано близько 200 монолітів ґрунтів і підґрунтя глибиною до 4 м, виконано тисячі визначень гумусу та карбонатів А.И. Набоких - теоретик и организатор почвоведения в Украине.

У 1909–1912 роках при Одеському університеті було створено Обласний ґрунтовий музей, який став центром дослідження ґрунтового покриву Півдня України. Музей відігравав роль науково-методичної установи та став зразком для аналогічних музеїв у Румунії, Угорщині та Швеції.

У 1913–1916 роках під керівництвом О. Г. Набоких проводилися великомасштабні ґрунтові обстеження Харківської, Херсонської та Подільської губерній. Результати досліджень були опубліковані у серії «Матеріали по дослідженню ґрунтів і підґрунтя…». Лише по Херсонській губернії було підготовлено 13 випусків загальним обсягом близько 1450 сторінок.

У 1920-х роках музей займав окрему будівлю площею близько 1280 м². Фонди налічували близько 2000 монолітів, десятки тисяч зразків ґрунтів і порід, колекції карт, малюнків та ґрунтових структур.

Частина колекцій музею використовувалася для створення або поповнення ґрунтових музеїв у Житомирі, Сумах, Вовчанську, Харкові та Кишиневі.

Колекція

Основу сучасної колекції музею становлять чотириметрові моноліти ґрунтів, відібрані у 1906–1916 роках. У музеї зберігаються моноліти, що репрезентують профілі:

чорноземів різних підтипів; каштанових ґрунтів; підтипів сірих лісових ґрунти; підзолистих ґрунтів; болотних ґрунтів; ґрунтів інших країн.

Моноліти збережені у природному ненарушеному стані без спеціальної консерваційної обробки, що робить колекцію особливо цінною для історії ґрунтознавства.

Колекція демонструє вплив клімату, рельєфу, рослинності та материнських порід на процеси ґрунтоутворення. Окремі відділи присвячені деградації чорноземів, ерозійним процесам, ґрунтам заплав і солончаковим комплексам.

Наукове значення

Музей є важливим центром збереження історичних ґрунтових монолітів та джерелом інформації для дослідження еволюції ґрунтового покриву України. Колекція має значення для:

історії ґрунтознавства; моніторингу ґрунтів; освітньої діяльності у галузі географії, ґрунтознавства, агрономії, екології, землеустрою.

Моноліти музею становлять значну цінність як еталонні зразки ґрунтів початку XX століття.

Див. також

Ґрунт Ґрунтознавство Чорнозем Одеський державний аграрний університет

Примітки

Джерела Валентина Тригуб, Ярослав Біланчин, Наталія Попельницька. Ґрунтознавство в Одеському університеті: від зародження до сьогодення. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2017. Випуск 51. С. 358-369. Вернандер Н. Б. Історія розвитку ґрунтознавства в Україні. — Київ, 1969. Михайлюк В. І. Олександр Гнатович Набоких — основоположник ґрунтознавства в Україні та фундатор Одеського сільськогосподарського інституту. Аграрний вісник Причорномор’я. Зб. наук. праць. — Вип. 46 – Одеса: СМИЛ, 2008. — С. 168-181. Михайлюк, В. І. (2023). Субстантивно-генетичні принципи класифікації і діагностики ґрунтів у науковій спадщині Набоких О.Г. Вісник Одеського національного ун-ту. Географічні та геологічні науки, 28(2(43), 133–145.

Посилання

Набоких Олександр Гнатович у Вікіпедії