Сантья́го-дель-Есте́ро () — місто на півночі Аргентини, столиця провінції Сантьяго-дель-Естеро і центр її столичного департаменту. Населення міста становить 252 тис. мешканців (перепис INDEC 2010 року), його площа — 2 116 км². Сантьяго-дель-Естеро розташоване на березі річки Ріо-Дульсе, за 1042 км на північний захід від Буенос-Айреса. Місто було засноване в 1553 році і є найстарішим в Аргентині поселенням, заснованим іспанцями, що все ще продовжує існувати, через що Сантьяго-дель-Естеро часто називають «Мати міст» ().

Історія

До приходу європейців основним населенням цих місць були індіанці тонокоте і діаґіти.

24 червня 1550 року 102 іспанці під керівництвом Хуана Нуньєса де Пради за наказом короля заснували місто Дель-Барко ( — з Барко) у регіоні Тукуман. Це місто було першим заснованим серед міст Аргентини. Назва була дана на честь іспанського міста Ель-Барко-де-Авіла.

У липні 1552 року з багатьох причин місто Дель-Барко-і-Нуево-Маестрасго-де-Сантьяго ( — місто з Барко і нова територія Святого Якова) було перенесене на правий берег річки Естеро (нині Дульсе).

У лютому 1553 року місто взяв Франсіско де Агірре, який відправив Нуньєса до Чилі. Захопивши місто, Агірре намагався домогтися переходу його і навколишніх земель під юрисдикцію Чилі. У грудні 1553 року Агірре змінив назву міста на Сантьяго-дель-Естеро-дель-Нуево-Маестрасго. 1570 року Франсіско Агірре було вислано з Тукуману. Нуньєсу де Прадо було наказано відновити честь міста, яке тепер офіційно залежало від віце-королівства Перу.

19 лютого 1577 року Сантьяго-дель-Естеро указом іспанського короля Філіпа II отримав статус міста. Його гербом було затверджено старовинний герб Іспанії. 22 травня того ж року місто отримало звання «Дуже Благородного» (), яке було винесено в девіз міста: «Дуже благородне місто Сантьяго-дель-Естеро» ()

Місто перетворилося на центр Тукуману і у другій половині XVI ст. стало відправною точкою для колонізації Аргентини. Сантьяго-дель-Естеро залишався головним містом регіону до 1699 року, коли столицею Тукуману стала Сальта, а центром єпархії стала Кордова.

Населення міста підтримувало боротьбу за незалежність Аргентини, але не брало у ній участі. У 1815—1817 роках на території провінції Сантьяго-дель-Естеро діяло дві групи революціонерів: під керівництвом Хуана Франсіско Борхеса і Мануеля Белграно. Борхес намагався добитися незалежності Сантьяго-дель-Естеро, але отримав поразку і був розстріляний .

Сантьяго-дель-Естеро залишався у складі провінції Тукуман до 1820 року, коли була створена окрема провінція.

У 1870-х до міста було проведено залізницю.

1904 року у місті з'явився водопровід.

1926 року було збудовано міст, який поєднав Сантьяго-дель-Естеро з містом Ла-Банда.

1951 року почалася газифікація Сантьяго-дель-Естеро.

У 1960-х роках у місті з'явилося телебачення.

Економіка Основу економіки Сантьго-дель-Естеро складає обробна промисловість. Підприємства міста здебільшого належать до харчової, шкіряно-взуттєвої, металургійної, текстильної промисловості.

Клімат Клімат Сантьяго-дель-Естеро характеризується великою різноманітністю. Зазвичай сім місяців на рік (від середини осені до середини весни) погода у місті досить комфортна.

Зима продовжується з 21 червня по 21 вересня і характеризується майже повною відсутністю опадів. Температури дуже різняться у різні роки: бувають роки без зими (температура може сягати +40 °C) і, навпаки, із морозами до −10 °C по кілька місяців.

Весна триває з 21 вересня по 21 грудня і також є дуже сухим сезоном. Кінець весни — найжаркіша пора року у Сантьяго-дель-Естеро (максимум температури +46,4 °C). Протягом весни часті вітри з південного і північного сходу, які приносять велику кількість пилу.

Літо у місті дуже дощове та жарке. Абсолютний максимум температури +45,2 °C.

Осінь у Сантьяго-дель-Естеро найприємніша пора року, коли небо зазвичай вкрите хмарами, немає сильних дощів і вітрів.

Освіта У місті Сантьяго-дель-Естеро знаходиться достатня кількість освітніх закладів усіх рівнів, зокрема два університети: Національний університет Сантьяго-дель-Естеро (), заснований 16 травня 1973 року. У ньому навчається близько 12 тисяч студентів на 4 факультетах. Католицький університет Сантьяго-дель-Естеро () — приватний навчальний заклад, заснований 21 червня 1960 року .

Спорт У місті Сантьяго-дель-Естеро є такі спортивні клуби: футбольні: Мітре (), Юніон (), Естудьянтес (), Сентраль Кордова (), Гуемес (), Лорето (). баскетбольні: Кімса () — срібний призер чемпіонату Аргентини 2007—2008 років хокейні і регбійні: Лон () і Олд Лайонс () софтбольні: Октаво де Авріль ()

Туризм

Сантьяго-дель-Естеро популярний у туристів через свою довгу історію.

Музеї міста: Історичний () Образотворчих мистецтв () Антропологічних і природничих наук ()

Найвідоміші церкви міста: Кафедральний собор () — перша церква на цьому місці була збудована 1565 року, пізніше п'ять разів перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 13 січня 1877 року і визнана історичною пам'яткою. Ла Мерсед () — зведена 1853 року і визнана історичною пам'яткою. Святого Франциска () — була збудована 1567 року і чотири рази перебудовувалася. Сучасна будівля споруджена 1895 року і визнана історичною пам'яткою. Санто Домінго () — будівля 1881 року, зведена на місці старішого храму

Міста-побратими , Талавера-де-ла-Рейна , Хама , Копіапо

Посилання

Офіційний сайт Сантьяго-дель-Естрео Культура Сантьяго-дель-Естрео

Примітки