Період Речі Посполитої 1540 — 15 квітня — перша письмова згадка про Тернопіль. Документи засвідчують, що король дав право магнату Янові Амору Тарновському на пустинному місці, званому Сопільче (Топільче), спорудити оборонний замок для захисту від частих нападів ординців. Дідичним війтом міста призначався галицький войський Якуб Будзановський. 1540—1548 — споруджено Старий замок (у 1575, 1589, 1672 роках замок зазнав серйозних руйнувань під час нападів турків і татар, а 1690 року був в суцільних руїнах). Замок будували 8 років. Були зведені кам'яні стіни, насипано земляні вали з дерев'яним частоколом. 1540—1672 — споруджена церква Воздвиження Чесного Хреста («Надставна»). 1544 — татари вчинили першу спробу нападу на місто. 1548, 20 січня — місту надано магдебурзьке право, згідно з яким дозволялися три ярмарки на рік (у червні, вересні і січні) і щотижневі торги. 1548 — Ян Амор Тарновський отримав дозвіл на утворення ставу над берегом Серету біля села Кутківці. Місто звільнилось від сплати мита на 20 років, а від податків і повинностей — на 15. 1550, вересень — король Сигізмунд II Август видав грамоту, за якою купці із Галичини, Коломиї, Коропця, які їхали до Крем'янця або в інше місто Волині, обов'язково мали проїжджати через Тернопіль, і «від кожного возу» сплатити плату на розвиток міста. Місто мало лавників, новозбудовані мури. 1556 — дозволено створювати в місті власні склади для зберігання товарів і прикарпатської солі. Тернопіль став значним торговим центром. 1569 — Лука з Тернополя здійснив переклад Біблії українською народною мовою на основі видань Франциска Скорини. 1605 — напад на місто. 1608 — 1709 — збудована церква Різдва Христового («Середня»). 1614 — перша сутичка між королівськими військами і польськими жовнірами. 1621 — друга сутичка, яка знову була жорстоко придушена шляхтою. 1621 — напад на місто. 1626 — напад на місто татар; відсіччю командував Стефан Хмелецький з 800-ма вояками гетьмана Станіслава Конєцпольського. 1633 — третя, остання, сутичка між жовнірами і військами. 1636 — збудовано дерев'яний храм «Монастирська» церква Успіння Пресвятої Богородиці. 1672 — місто зазнало особливого спустошення, коли турецьке військо Ібрагіма Шишмана-паші, прямуючи на Львів, несподівано пішло до Тернополя. Було спалено замок, костел, зруйновано сторожові вежі, греблю, розібрано кам'яні мури навколо замку, спущено воду зі ставу; 270 із 420 будинків знищено, забрано всі запаси продовольства, зброї, військового спорядження. 1724 — місто отримує право на проведення 29 липня ярмарку святої Ганни. 1742 — коронний гетьман Юзеф Потоцький 1742 року купив місто у князя Михайла Казимира Радзивілла «Рибоньки», який йому заповіла Марія Кароліна Собеська.Гуцал П. Заснування Тернополя. Власники Тернополя (1540—1843) // Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — С. 23. — ISBN 978-966-185-130-5. 1749–1779 — збудований Домініканський костел (тепер Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ; архітектор Август Мошинський).
Австрійський період 1772–1809 — після прилучення Галичини до Австрійських володінь, Тернопіль проголошується одним із округових міст Королівства Галичини і Лодомерії. 1786 — Австрійська влада почала будувати першу дорогу з твердим покриттям зі Львова на схід через Золочів, Зборів, і далі на південь від давнього Кучманського шляху через Тернопіль. 1797 — графом А. Пасареллі (повітовий окружний інженер) складено план міста Тернополя. 1809 — протягом цього року Тернопільщина чотири рази переходила з рук в руки: спочатку австрійське правління, потім французько-галицьке військо; з 20 червня австрійська влада — 7 днів; з 28 червня по 14 грудня було встановлене російське та австрійське цивільне управління. За Шенбрунським договором частина Східної Галичини переходить до Росії. 1809, 14 жовтня — 1815 — місто стає центром новоутвореної адміністративно-територіальної одиниці Російської імперії. 1810, 14 серпня — за указом Олександра I Тернопільщину називають «Тернопільським краєм». 1812 — коли була війна Росії з Наполеоном на допомогу вирушило 5200 їздових з фірами, пішло понад 2200 юнаків. 1812 — Й. Перль засновує першу єврейську друкарню, де друкували релігійну літературу, календарі з переліком свят всіх віросповідань. 1813 — зведено нову синагогу (на цьому місці у 1957 році спорудили корпус медичної академії). 1815, 6 червня — територія «Тернопільського краю» повернена Австрійській імперії. 1820, 20 листопада — засновано гімназію оо. єзуїтів, від якої згодом відгалужуються ще дві: у 1898 році українська державна гімназія, а в 1906 році друга польська гімназія. У 1920-х роках вищу реальну школу реорганізовано у гімназію з математично-природничим ухилом. 1836 — Тернопіль отримує право на 12 ярмарків у рік. 1841 — у місті були головні гуртовні меду, патоки. 1843, 15 лютого — підписано контракт купівлі міста від його останнього власника Тадеуша Туркулла. Міщанам це обійшлося у 175000 флоринів сріблом. 1844, 12 грудня — цісар Фердинанд I надав Тернополю титул вільного королівського міста і підтвердив герб, пов'язаний із так званою «Лелівою» Тарновських. 1848 — під час Весни народів припинила діяльність Гімназія єзуїтів 1849 — почала діяльність світська гімназія з викладанням німецькою мовою. 1849 — в Тернополі мешкало 16167 осіб, з них 3484 українців, 9632 євреїв, 3032 поляків. 1851, 31 січня — митрополит Михайло Левицький добився появи цісарського вердикту, на основі якого у державних гімназіях у Львові, Самборі, Перемишлі, Станіславові, Тернополі і Бережанах ввели викладання релігії українською мовою. 1851 — веде відлік свого існування теперішній пивзавод. 1858 — у Тернополі проживало 17 000 осіб. 1861 — закладено парк на малозаселеній околиці, тепер його назва «Старий Парк» (тоді називався «міський», або «Новий»). 1865, весна — гастролі «Руського народного театру» Омеляна Бачинського.Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931. — Тернопіль : накладом Тов. «Міщанське брацтво», 1931. — С. 7. 1867–1918 — із перетворенням Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорщину Тернопільщина входить до складу «Галицького намісництва» із центром у Львові. 1870 — грудень — відкрито державну залізницю із Золочева до Тернополя, тоді ж збудовано перший вокзал, його назвали «двірець». До кінця XIX століття завершується будівництво залізничних ліній Тернопіль—Микулинці—Копичинці, та Тернопіль—Бережани—Підгайці—Галич. У цей же час вмощуються шляхи між Тернополем і Теребовлею, Збаражем, Бродами, Підволочиськом, Бережанами, Заложцями (нині Залізці). Це сприяє пожвавленню торгівлі, будівництву нових підприємств. Так, вступають в дію фабрика сиру, електростанція, друкарня. Помітно зростає і кількість населення. Але місто мало непривабливий вигляд. Лише дві центральні вулиці — Львівська і Міцкевича — були міського типу, решта 80 — вузькі, без твердого покриття, завалені сміттям. В місті було староство, суд, фінансова дирекція, цеховий уряд мір і ваг, пошта, телеграф, повітова рада, кредитно-банківські установи, філія Галицької ощадної каси. 1871, 1 вересня — відкрита чоловіча учительська семінарія. 1872, 1 вересня — магістрат переїхав до приміщення кінної пошти 1873 — починає діяти нова постанова, прийнята Сеймом, про обов'язкове безкоштовне навчання дітей 6—12 річного віку. 1876, 29 квітня — зареєстрована Тернопільська добровільна пожежна охорона. 1878 — громадським діячем О. Барвінським відкрито філію товариства «Просвіта», яка видавала книжки з історії України, мала бібліотеку і книгарню для українського населення, організували концерти та етнічні вистави. 1878 — збудовано дерев'яний будинок для убогих (знищений у I світову війну). 1884 — у Тернополі утворилося «Рибальське товариство», яке порушувало питання розвитку ставкового рибного господарства. 1885, 2 серпня — відбувся концерт пам'яті Миколи Костомарова.Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931. — Тернопіль : накладом Тов. «Міщанське брацтво», 1931. — С. 9. 1885, грудень — зеареєстроване польське товариство «Сокул»Śliż M. Towarzystwo gimnastyczne «Sokół» w VI okręgu tarnopolskim w latach 1885—1939 . — Rzeszów, 2013. — S. 12. 1885 — створено організацію польського товариства «Сокул»Легкий Л., Трофим'як Б. Спортивні товариства (клуби) на Тернопільщині // 1890 — опрацьовано статут казинового товариства «Міщанське братство» 1892 — формується міський сквер, одне з улюблених місць відпочинку тернополян. 1894, 1 травня — понад 300 робітників вийшли на площу Собеського (нині — Майдан Волі) і провели мітинг. 1895, 27 листопада — із залізничної станції «Тернопіль» вирушили перші ешелони з тернопільськими емігрантами. 1896 — будівельники, які працювали на споруджені гімназії, скотобойні, електростанції, застрайкували, вимагаючи підвищення зарплати, скорочення на одну годину тривалості робочого дня. Цей виступ закінчився перемогою. 1897 — почалася електрифікація міста (міська електростанція знаходилась на теперішній вулиці Богдана Хмельницького). 1897 — побудовано пам'ятник Адамові Міцкевичу. 1897, 2 січня — вступає в дію телефонна станція, що налічувала 41 абонент. 1898 — у Тернополі створено українську державну гімназію імені Франца-Йосифа І. 1899, 14 травня — 1901 — збудовано Єзуїтський костел (тепер на цьому місці Тернопільська швейна фабрика). 1900 — населення становить 30 000 осіб. 1901—1903 — через Тернопіль зі Львова проходив головний шлях транспортування більшовицької пропагандистської газети «Іскра». 1901 — завершилось будівництво Єзуїтського костелу. 1903 — збудоване нове приміщення Тернопільського залізничного вокзалу. 1904 — створено філія українського товариства «Сокіл» 1904 — завершено спорудження будівлі товариства «Міщанське братство» на добровільні пожертви українського населення. Тут проводилися Шевченківські урочини. Перед тернополянами читав свого «Мойсея» Іван Франко, лунав чарівний спів Соломії Крушельницької, Богдан Лепкий читав уривки з твору «Мазепа», працював театр Леся Курбаса і М. Бенцаля «Тернопільські театральні вечори». 1904—1908 — споруджено парафіяльний костел. 1905, 5 квітня — відбулося віче, на якому крім робітників, було понад 600 селян з трьох сусідніх повітів. На вічі виступав Іван Франко. 1905, 1 травня — на багатьох підприємствах міста, у майстернях, на залізниці припинилася робота. 1906, 30 червня — засновано «Товариство святої Зити», яке опікувалося слугами, дбало про їх мораль та захист прав. 1906 — у Тернополі створено другу польську гімназію. 1908 — вперше надруковано карту міста тернопільським книгарем Альфредом Брюгером. 1908 — почав діяти міжміський телефонний зв'язок. 1909 — серпень — на міському стадіоні відбувся офіційно перший футбольний матч між командами «Поділля» і «Креси». 1910 — в місті застрайкували робітники харчових підприємств і добилися скорочення робочого дня та підвищення заробітку. 1910 — сім'єю Шидловських збудовано і відкрито кінотеатр «Поділля» (тепер «Перемога»). 1911, 18 червня — відбулося випробування літального апарата, сконструйованого Броніславом Словінським.
Перша світова війна 1914 — серпень — у місто ввійшли війська царської Росії. 1914 — серпень-вересень — Тернопіль стає губернським та повітовим містом. 1917 — 30 березня — командування Південно-Західного фронту, щоб запобігти розвиткові революційних дій в армії та серед населення, визнає буржуазний Тимчасовий уряд і створює в Тернополі Тимчасовий виконавчий комітет. 1917 — 1 травня — під керівництвом армійського комітету 11-армії (голова-М.Криленко) на центральній площі міста відбувся багатотисячний мітинг. 1917 — 11 липня — російські війська покинули місто і ввійшли німецькі.
Період ЗУНР 1918 — місто увійшло до складу новопроголошеної української держави — ЗУНР 1918, 13 листопада — утворена Тернопільська окружна військова команда 1918, 21 листопада 1919 − 2 січня — Тернопіль тимчасово стає столичним містом ЗУНР. 1919 — лютий — серед солдатів Тернопільського гарнізону почалися заворушення.