Сливенська улоговина, сливенська долина () — долина, розташована у східній центральній Болгарії. Її названо на честь міста Сливен, її головного поселення. Це дев'ята з одинадцяти підбалканських долин у напрямку із заходу на схід та друга за величиною серед них після Софійської котловини.

Географія

Долина замкнена між Балканськими горами на півночі, гірським хребтом Середньої Гори та висотами Бакаджиците та Хісар на півдні. Шивачевський хребет відділяє її від вищої долини Твардиці на заході, Терзійський хребет Балканських гір та Хісарська висота утворюють вододіл із Карнобатською долиною на північному сході. Північні схили долини є частиною природного парку Сині Камені.

Долина охоплює територію 830 км², і є другою за величиною в підбалканській долині за площею. Її довжина сягає 70 км у напрямку із заходу на схід і становить 15 км у своїй найширшій частині. Середня висота над рівнем моря становить 150 м, має нахил у південному напрямку. Долина розділена на дві частини височиною Хамамбаїр — вищим Сливенським полем на заході та частково заболоченим Стралджанським полем на сході.

Вздовж північних схилів долини розташовано багато конусів виносу, сформованих річками, що стікають з Балканських гір. Долина являє собою односторонній грабен, який заповнений відкладеннями третинного та четвертинного періодів із глибиною від 150 до 500 метрів. У Сливенських мінеральних банях присутні мінеральні джерела. Ґрунти переважно алювіальні та коричневі. Сливенська долина знаходиться в перехідній зоні між помірно-континентальною кліматичною зоною та континентальною середземноморською зоною із типовими для регіону північними вітрами.

Долина дренується річкою Тунджа, яка належить басейну Егейського моря, та її лівими притоками, включаючи Асеновську річку, річку Сотирську та Мочурицю.

Поселення

В адміністративному відношенні Сливенська долина належить Бургаській, Сливенській та Ямболській областям. Це одне місто, одне селище і 42 села. У Сливенській області розташовані місто Сливен і села Блатець, Гавраїлово, Гергевець, Глуфішево, Глушник, Горішнє Александрово, Драгоданово, Желю Воєвода, Злати Войвода, Калояново, Камінь, Ковачите, Крушаре, Малко Чочовені, Мечкарево, Панаретовці, Самойлово, Селімово, Сотиря, Струпець, Тополчане, Трапоклово, Чинтулово та Чокоба . Всі вони входять до складу муніципалітету Сливен. Сливен — це восьме за величиною місто в Болгарії.

У Ямболській області є одне місто і 14 сіл. У муніципалітеті Стралджа розташовані місто Стралджа та села Атолово, Воденичане, Джинот, Зимниця, Лозенець, Маленово, Палаузово та Чарда . У муніципалітеті Тунджа розташовані Веселиново, Дражево, Завой, Кабиле, Могила і Хаджидімітрово.

У Бургаській області, в муніципалітеті Карнобат, розташовані чотири села — Венець, Деветак, Деветинці і Церковський.

Транспорт та економіка

Долина обслуговується шістьма дорогами національної мережі, а також місцевими дорогами. У південній частині проходить ділянка автомагістралі «Тракія». У напрямку із заходу на схід від села Бінкос до річки Мочуриця долину перетинає дорога шириною 69,4 км ділянки дороги першого класу I-6 Гюешево – Софія – Карлово – Бургас. Із півночі на південь між перехрестям Петоличката та селом Могила проходить 21,2-кілометрова км ділянка дороги першого класу I-7 Сілістра – Шумен – Ямбол – Лесово. У центральній частині долини в напрямку з північного заходу на південний схід знаходиться ділянка дороги другого класу II-53 «Полікраїште – Сливен – Ямбол – Средець» протяжністю 18 км. На захід у напрямку південний захід–північний схід між Сливеном і Злати Воєводою проходить 14 км ділянки дороги другого класу II-66 Сливен– Стара Загора – Поповиця . Із півночі на південь на її східних ділянках пролягає ділянка дороги третього класу III-707 Петоличката – Александрово – Голямо Крушево із протяжністю 15,8 км.

Ділянку залізничної лінії № 3 за напрямком «Іліянці (Софія)–Карлово– Сливен – Карнобат – Варна» обслуговує Болгарська державна залізниця, цей напрям перетинає долину у напрямку із заходу на схід між залізничними станціями Бінкос та Церковський. Долиною також проходить ділянка залізничної лінії № 8 за напрямком «Пловдив –Стара Загора–Ямбол–Карнобат–Бургас». Ці дві лінії зливаються на станції Зимниця.

Економічним центром долини є місто Сливен. Воно має давні промислові традиції — перша сучасна фабрика у Болгарії була заснована там у 1834 році промисловцем Добрі Желязковим, який виробляв текстиль. Значення текстилю в місцевій промисловості дещо зменшилося у XXI столітті, і машинобудування стало більш важливим сектором. Сливен виробляє металорізальні верстати, токарні верстати, колонно-свердлильні верстати та деревообробні верстати. Японська компанія Yazaki має на цій території кабельний завод, який виробляє електронні компоненти для автомобільної промисловості. В долині дуже сприятливі умови для ведення сільського господарства, зокрема вирощування садів, виноградників та промислових культур.

У крайній південній частині долини, на передгір'ях найбільш східних висот Середньої гори поблизу села Кабиле, знаходяться руїни стародавнього фракійського міста Кабиле, яке було одним з найбільших і найважливіших поселень у стародавній Фракії. Були проведені розкопки фундаментів оборонних стін, агор, храмів, церков, лазень, казарм та громадських будівель. У 1969 році це місце було оголошено археологічним заповідником і наразі є одним зі 100 туристичних об'єктів Болгарії.

Примітки