Португальська професійна футбольна ліга та Bwin International Ltd проти ігрового департаменту Santa Casa da Misericórdia de Lisboa (2009 року) C‑42/07 — справа ЄС, яка стосується вільного руху послуг у Європейському Союзі.

Рішення Liga Portuguesa / Bwin мало вплив на розвиток цифрового ринку в Європі. Воно встановило важливий правовий прецедент: принцип взаємного визнання ліцензій не застосовується автоматично до онлайн-гемблінгу.

Суд фактично створив інтернет-виняток, визнавши, що транскордонна природа інтернету та відсутність фізичного контролю збільшують ризики відмивання грошей і шахрайства. Це рішення дозволило багатьом державам-членам ЄС зберегти свої державні монополії на лотереї та спортивні ставки, законно блокуючи доступ до сайтів іноземних букмекерських контор, якщо метою такого блокування є справжній захист суспільства, а не просто максимізація державних прибутків.

Факти У Португалії організація азартних ігор та лотерей є державною монополією, якою керує Departamento de Jogos da Santa Casa da Misericórdia de Lisboa (Santa Casa) — благодійна організація, що функціонує з 1783 року під суворим державним контролем. Вона, серед іншого, проводить легальні спортивні тоталізатори («Totobola» та «Totogolo»). Португальське законодавство прямо забороняло організацію азартних ігор через інтернет будь-яким іншим операторам.

Португальська футбольна ліга () та Ltd (компанія на Гібралтарі) стверджували, що штрафи від Departamento de Jogos суперечать статті 56 ДФЄС (колишня стаття 49 ДЄС) про свободу надання послуг, а також свободу підприємництва та вільний рух платежів.

Управління Santa Casa наклало штрафи у розмірі 74 500 євро на Bwin та 65 000 євро на Лігу за незаконне проведення азартних ігор та їх рекламу. Bwin та Ліга оскаржили ці штрафи в суді, стверджуючи, що португальська монополія порушує статтю 56 ДФЄС (колишня стаття 49 Договору про заснування ЄС), яка гарантує свободу надання послуг на всій території ЄС. Вони аргументували це тим, що Bwin вже має ліцензію і легально працює в Гібралтарі (юрисдикції Сполученого Королівства на той час), тому Португалія не має права блокувати доступ до їхніх послуг.

Судове рішення Велика палата Суду Справедливості винесла рішення на користь Португалії, постановивши, що заборона діяльності іноземних онлайн-букмекерів за наявності національної монополії є правомірною.

Основні правові висновки Суду зводилися до наступного:

1. Визнання обмеження Суд погодився, що заборона для Bwin (компанії з іншої держави-члена) пропонувати свої послуги через інтернет у Португалії є прямим обмеженням свободи надання послуг. Однак такі обмеження можуть бути виправдані нагальними суспільними інтересами, якщо вони є пропорційними.

2. Відсутність гармонізації та "межа розсуду" Суд підкреслив, що сфера азартних ігор не є гармонізованою на рівні Європейського Союзу. Через значні моральні, релігійні та культурні відмінності кожна держава-член має право самостійно визначати рівень захисту своїх громадян від гральної залежності та пов'язаної з нею злочинності.

3. Специфічні ризики Інтернету Найважливішим елементом рішення стало визнання Судом того факту, що інтернет-середовище створює підвищені ризики для споживачів порівняно з традиційними (офлайн) азартними іграми. Те, що Bwin легально працює в Гібралтарі, не дає достатніх гарантій для португальського уряду:

Див. також

Право Європейського Союзу

Примітки

Література

Littler A. Member States versus the European Union: The Regulation of Gambling. — Martinus Nijhoff Publishers, 2011. — P. 130-135. Hörnle J., Zammit B. Cross-border Online Gambling Law and Policy. — Edward Elgar Publishing, 2010.

Посилання

Текст рішення (Справа C-42/07) на сайті Суду Європейського Союзу