Carex lanceolata — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Сибір, Китай, Японія, Монголія. Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Середовище проживання Населяє ліси, луки на узліссях, сухі луки на сонячних схилах, гірські схили, зарості, береги вод, узлісся, на скелях; на висотах 100-2300 метрів.
Біомолрфологічна характеристика Кореневище товсте, косо висхідне. Стебла 10–35 см заввишки, приблизно 1,5 мм завтовшки, тонкі, стисло тригранні. Листя коротше за стебло в молодості, з часом видовжується, дорівнює або довше за стебло, листя завширшки 1–2,5 мм, плоске, м'яке, краї злегка шорсткі, основа пурпурово-коричнева та стійко вкрита оболонкою, оболонки з часом розпадаються на волокна. Колосся 3–6, віддалено розташовані; кінцевий колос чоловічий, лінійно-циліндричний, 5–15 мм, товщиною 1,5–2 мм, коротший або дорівнює сусідньому жіночому колосу; бічні колоски 2–5, жіночі, довгасті або довгасто-циліндричні, 1–1,7 см, товщиною 2,5–3 мм, нещільно або щільно розташовані з 5–10 квітками, або пухко розташовані з 2- або 3 квітками. Жіночі колоскові луски пурпурово-коричневі з боків, зелені посередині, ланцетні, оберненояйцеподібно-ланцетні, оберненояйцеподібні або оберненояйцеподібно-довгасті, 5-6 мм, з 3 жилками, краї широко біло-напівпрозорі, верхівка гостра. Мішечки зеленуваті, коротші за луску, оберненояйцеподібно-довгасті, тупотрикутні, близько 3 мм, густо запушені, , основа різко звужена в довгу ніжку, верхівка округла, коротко загнута. Горішки оберненояйцеподібно-еліптичні, трикутні, 2,5-2,8 мм, основа коротко загнута, верхівка з відігнутим і коротким дзьобом. Квітує і плодить: квітень-липень.
Примітки