Азовське родовище — комплексне родовище лантаноїдів, ітрію та цирконію в Україні, розташоване в межах Приазовського мегаблоку Українського щита. Належить до рідкісномічних об'єктів, пов'язаних із лужними породами та сієнітовими інтрузіями. Родовище характеризується значними ресурсами рідкісноземельних елементів (РЗЕ), цирконію та супутніх компонентів — ніобію, танталу, гафнію тощо.
Загальна характеристика
Азовське родовище приурочене до Азовського штоку Володарського масиву лужних порід Приазов'я. Основними рудоносними породами є олівін-піроксенові та олівін-піроксен-амфіболові сієніти, для яких характерна такситова структура, зумовлена чергуванням шлірів, контрастних за співвідношенням лейкократових польовошпатових агрегатів і темноколірних мінералів.
Родовище належить до найперспективніших в Україні об'єктів рідкісноземельної сировини.
Географічне положення
Родовище розташоване у південній частині України, в межах Приазовського регіону. Геологічно воно приурочене до східної частини Українського щита, де широко розвинені докембрійські лужні та сублужні інтрузивні комплекси.
Геологічна будова
Азовське родовище пов'язане з інтрузивним масивом сієнітового складу. Вмісні породи представлені:
олівін-піроксеновими сієнітами; олівін-піроксен-амфіболовими сієнітами; лужними метасоматитами.
Для порід характерні:
масивна текстура; такситова та шлірова будова; нерівномірний розподіл рудних мінералів.
Рудна мінералізація має переважно вкраплений характер.
Мінеральний склад
Головним рідкісноземельним мінералом родовища є бритоліт, який значною мірою визначає його мінералого-геохімічну специфіку. Бритоліт утворює дрібну вкрапленість зерен неправильної форми в лейкократових польовошпатових агрегатах та амфіболах.
Основні рудні та акцесорні мінерали:
бритоліт; циркон; бастнезит; монацит; апатит; пірохлор; ільменіт; магнетит.
Серед корисних компонентів переважають:
лантаноїди; ітрій; цирконій; ніобій; тантал; гафній.
Азовське родовище характеризується тим, що головним рідкісноземельним мінералом тут є бритоліт, який значною мірою визначає унікальність цього об'єкта. Бритоліт утворює дрібну вкрапленість зерен неправильної форми в лейкократових польовошпатових агрегатах (ЛПШ) та амфіболах. Колір його від світло-жовтого до темно-коричневого й смоляно-чорного (метаміктні різновиди). Вміст P2O5 від 4,3 до 16,6 %, TR2O3+Y2O3 від 36 до 58 %, ThO2 від 0,3 до 1,1; середній — 0,77 %. Ортит — другий за розповсюдженням рідкісноземельний мінерал. Утворює спорадичні виділення неправильної форми переважно смоляно-чорного кольору, оптично анізотропний. Від подібного за зовнішнім виглядом амфіболу відрізняється раковистим зламом. Має специфічний склад — практично не містить Mg, збагачений Fe і лантаноїдами церієвої групи. Бастнезит спостерігається у вигляді окремих виділень і мікроскопічної вкрапленості в цирконі й флюориті; утворює псевдоморфози за бритолітом, ортитом. Містить Y2O — 4,14 %; TR2O3 — 56,36 %. Сумарний вміст оксидів рідкісних земель у рудах Азовського родовища сягає (в %) 12,74; у середньому — 1,4; діоксиду цирконію — до 42,7 при середньому 1,5 %. У складі рідкісноземельних елементів різко переважають легкі лантаноїди (від 81 до 92 % TR) з високим вмістом ітрію; тобто руди родовища слід вважати ітрієво-земельними
Генезис
Формування родовища пов'язують із процесами диференціації лужної магми та подальшими метасоматичними перетвореннями. Концентрація рідкісноземельних елементів відбувалася під час пізньомагматичних і гідротермально-метасоматичних процесів.
Запаси та значення
Азовське родовище належить до стратегічно важливих об'єктів рідкіснометалевої сировини України. Завдяки комплексному складу руд і значним ресурсам воно розглядається як перспективна база для розвитку виробництва рідкісноземельної продукції.
Руди родовища є комплексними й, крім цирконію та рідкісноземельних елементів, містять також гафній, ніобій, тантал та інші цінні компоненти.
Практичне значення
Рідкісноземельні елементи та цирконій використовують у: електроніці; атомній енергетиці; авіакосмічній техніці; виробництві спеціальних сплавів; оптичних і магнітних матеріалах; каталізаторах; високотехнологічній кераміці.
Див. також
Український щит Рідкісноземельні елементи Бритоліт Циркон Сієніт Лужні породи
Література
Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том 1. Металічні корисні копалини / За ред. М. П. Щербака. — Київ—Львів: Центр Європи, 2005. Геологія родовищ корисних копалин України / За ред. Г. І. Каляєва. — Київ: Логос, 2001. Kovalenko V. I. Alkaline Rocks and Carbonatites of the World. Part 2. Former USSR. — London: Chapman & Hall, 1995. Le Bas M. J. Alkaline Igneous Rocks. — Geological Society Special Publication, 1987. Мельников В. С., Кривдік С. Г. Лужний магматизм Українського щита. — Київ: Наукова думка, 1999.