Торкуларіум Оригінальна назва torcularium (лат.) Сфера діяльності Сільське господарство, Виноробство, Виготовлення олії Місце розташування Давньоримські вілли Основні елементи Forum (зал), Lacus (камери), Torcular (прес) Згадки в джерелах Катон Старший, Вітрувій, Пліній Старший Торкуларіум () — у давньоримському сільському господарстві спеціалізований виробничий комплекс, призначений для пресування винограду та оливок з метою отримання вина й оліїМарк Порцій Катон. Про сільське господарство, 12-13.. Торкуларіум мав великі розміри і зазвичай знаходився біля кухні та льоху, виступаючи невід'ємною частиною римських вілл.

Структура торкуларіуму та прибудов Архітектурне планування торкуларіуму підпорядковувалося суворим технічним вимогам. Як зазначає Вітрувій у своєму трактаті: «Пресувальня також має бути біля кухні для зручності вичавлювання олії з оливок; а поруч із нею — льох, освітлений з півночі, бо якщо він матиме будь-який отвір, через який може проникнути сонячне тепло, вино під впливом тепла стає прісним»Вітрувій. Десять книг про архітектуру, VI, 6.. Також він додає, що комори для олії (cellae oleariae) мають дивитися на південь, щоб олія залишалася рідкою, тоді як винний льох (cella vinaria) повинен бути з північного боку, щоб вино не перегрівалося і не псувалося. Приміщення повинно мати великі розміри через прес, і його габарити змінювалися залежно від розміру та кількості пресів. Вітрувій вказує: «Прес, якщо він приводиться в дію важелями замість гвинтів, повинен займати приміщення завдовжки не менше сорока футів, щоб вистачило місця для руху важелів. Його ширина повинна бути не менше шістнадцяти футів, що дасть достатньо місця для розвороту та прискорення роботи. Якщо використовуються два преси, ширина має бути двадцять чотири фути».

Типова внутрішня структура торкуларіуму складалася з таких частин: Центральна частина (Forum) — головний зал із широким проходом для робітників або тварин. У ньому виділяють: Приміщення для олії: тут стояв trapetum (млин для відділення м’якоті оливок від кісточок)Пліній Старший. Природнича історія, XVIII, 74.. Приміщення для вина: тут знаходився чан для топтання винограду ногами. Бічні камери (Lacus) — мощені басейни по боках від центру, відокремлені низькими бортиками. У них розташовувалися: Torcular: самі преси. Система стоку: похила підлога зі свинцевими жолобами для відведення соку. Підвальне приміщення: технічний ярус під камерами, де за допомогою болтів (pedicini) фіксувалися стійки пресів. Labra: великі глиняні чаші, вкопані в підлогу, куди стікала рідина (вино чи олія) перед розливом.

Обладнання та інвентар Римські діячі залишили детальні описи обладнання та інвентарю торкуларіуму. Ось як описує це Катон Старший у трактаті «Про сільське господарство», щодо обладнання для пресувальні (основне) для роботи з 5 чанами: 5 встановлених пресувальних балок та 3 запасні; 5 коловоротів та 1 запасний; 5 шкіряних ременів; 5 підйомних канатів та 5 корабельних линв; 10 блоків (шківів); 5 хомутів (обручів); 5 стійок, на які спираються пресувальні балки; 3 великі глеки; 40 важелів; 40 міцних дерев’яних штифтів для закріплення анкерних стовпів у разі їх розходження; 6 клинів; 5 млинів; 10 малих бочок, 10 корит, 10 дерев'яних лопат та 5 залізних лопат.

Додатково на час збору та віджиму врожаю був потрібен такий інвентар: 1 глечик, 1 мідна посудина місткістю 5 квадранталів; 3 залізні гаки, 1 мідний диск; жорна (кількість не вказана); 1 цідилко, 1 сито, 1 сокира, 1 лава; 1 велика винна амфора, 1 ключ від пресувальні; 1 повне ліжко для двох вільних робітників-наглядачів (тоді як третій, раб, має спати з іншими робітниками); кошики (нові та старі); 1 сітчастий канат, 1 подушка; ліхтарі, 1 шкура; 2 решітки для гриля, 1 стелаж для м’яса, 1 драбина.

Оскільки поруч із торкуларіомом знаходився льох, Катон надає детальний опис обладнання: Глеки для олії та кришки до них; 14 олійних чанів; 2 великі та 2 малі фляги для олії; 3 мідні черпаки, 2 олійні амфори; 1 глечик для води, 1 глечик місткістю 50 гемін (антична міра об'єму, разом близько 13.5 літрів); 1 міра для олії (секстарій), 1 сковорідка; 2 лійки, 2 губки, 2 глиняні глечики; 2 міри по пів амфори, 2 дерев’яні черпаки; 2 замки із засовами для льоху; 1 ваги, 1 гиря вагою у сто фунтів та інші важки.

Види пресів Технології віджиму постійно розвивалися, змінюючи конструкцію пресів. Про які пишуть Пліній Старший та Катон Старший у своїх трактатахМарк Порцій Катон. Про сільське господарство, 18-19..

Важільно-канатовий / Важельно-барабанний прес (Catonian Press) Цей саме той тип, який описував Катон Старший. Він був найбільш поширеним в Італії та Західній Європі в період республіки. Конструкція: Основу складає довга дерев'яна балка (prelum), закріплена з одного боку між двома стійками (arbores). Під балкою розташовувався кошик із розчавленими оливками або виноградом. Механізм: На вільному кінці балки кріпилися канати, що намотувалися на горизонтальний дерев'яний барабан (succula). Робітники обертали барабан за допомогою важелів, тягнучи балку вниз і створюючи тиск. Механізм займав багато місця (довжина балки сягала 7–9 метрів) та зусиль декількох людей.

Важливі елементи за Катоном: Важіль (Prelum) — основна балка, яка тиснула на виноград чи оливи: «Балка преса (press-beam) — 25 футів завдовжки, а язичок на ній — 2½ фути завдовжки»Марк Порцій Катон. Про сільське господарство, 18.. Барабан або Ворот (Succula) — циліндр, на який намотується канат, аби тягнути важіль вниз: «Ворот (windlass) — 9 футів заввишки, не враховуючи гнізда»Марк Порцій Катон. Про сільське господарство, 19.. Канатна система — гак на барабані потрібен для зачеплення каната (funis): «Встанови гак посередині ворота; центр відстані між закладними стовпами має відповідати середині ворота, де слід встановити гак, щоб балка преса була точно посередині». Важелі для обертання ворота (Hand-spikes) — інструменти, за допомогою яких робітники приводили барабан у рух: «Найдовші важелі мають 18 футів, ручні важелі (аншпуги) мають 12, 10 та 8 футів відповідно». Стійки та опори (Anchor-posts / Guide-posts) — каркас, в якому рухається балка: «Закладні стовпи — 2 фути завтовшки, 9 футів заввишки, включаючи шипи; 2 виїмки, видовбані на 3½ фути завдовжки і 6 пальців завширшки, дно виїмки на відстані 1½ фути від землі; 2 фути між закладним стовпом і стіною; 1 фут між двома закладнами стовпами і 16 футів по прямій до перших напрямних стовпів (guide-posts)».

Важельно-гвинтовий та Прямий гвинтовий преси (Screw Presses) Ці типи з'явилися пізніше, їхнє активне впровадження фіксується першоджерелами вже з I століття до н. е. — I століття н. е. У важельно-гвинтовому пресі гвинт замінив канат і барабан. Він з'єднував кінець балки з важким каменем-якорем (обертання гвинта тягнуло балку вниз). Прямий гвинтовий прес став найкомпактнішим варіантом. Від довгої балки(важеля) зовсім відмовилися. Його замінив великий гвинт, який вкручувався в раму над кошиком із плодами. Вони займали значно менше місця і вимагали менше робітників.

Важливі елементи за Плінієм Старшим: Головний важіль (Prelum) — основна балка, що здійснює фізичний тиск: «У них важлива довжина, а не товщина; просторіші преси тиснуть краще» . Гвинт (Coclea / Malus) — нововведення, яке замінило барабан та канат: «Винайдено грецькі преси, де різьблення вала рухається по гвинту».. «Зірка» (Stella) — штурвал, що кріпився до гвинта: «Одні кріплять до вала зіркоподібну рукоятку» . Стійки та нерухомі опори (Arbores) — масивні вертикальні стовпи: «Одні кріплять до стовпа (вала)». Диски для пресування (Tympana) — клалися на кошики для тиску: «Покладені зверху диски тиснуть на виноградні вичавки зверху всією вагою».

Примітки

Джерела та Література

Lewit Tamara. Wine and oil presses in the Roman to Late Antique Near East and Mediterranean: Balancing textual and archaeological evidence // Stone Tools in the Ancient Near East and Egypt. Archaeopress, 2019. P. 97–110. Марк Порцій Катон. Про сільське господарство / пер. за ред. С. І. Соболевського. — М.-Л., 1950. (Оригінал та англ. переклад: University of Chicago) Марк Вітрувій Полліон. Десять книг про архітектуру / пер. Ф. О. Петровського. — М., 1936. (Оригінал та англ. переклад: University of Chicago) Пліній Старший. Природнича історія. Книги XV, XVIII. (Оригінал та англ. переклад: University of Chicago)

Jean-Pierre Brun. Olive trees and oil in antiquity: natural history and olive growing // Olives and oils in antiquity. — Collège de France, 2017. — 17 жовтня. Jean-Pierre Brun. Ancient uses of olive oil and its by-products // Olives and oils in antiquity. — Collège de France, 2017. — 30 жовтня. Mariette de Vos. Olive growing in the western Roman province of Africa // Olives and oils in antiquity. — Collège de France, 2017. — 12 грудня.