Тета Орла (лат. Theta Aquilae), також названа Антіной, — подвійна зоря у екваторіальному сузір'ї Орел. Її позначення — позначення Байєра, латинізоване з θ Aquilae і скорочене до Theta Aql або θ Aql. Сумарна Видима зоряна величина пари становить 3,26, що робить її четвертою найяскравішою зорею сузір'я. Відстань до цієї системи можна визначити за допомогою методу паралакса, що дає оцінку приблизно від Землі. Вона наближається з геліоцентричною радіальною швидкістю −27 км/с.
Спостережні характеристики Видима зоряна величина Тета Орла у смузі V становить 3,22. Абсолютна зоряна величина — -1,01. Річний паралакс за даними місії Gaia DR3 становить 14,2687 ± 0,4623 мас. Власний рух зорі: RA: 35,58, Dec: 4,6 мас/рік. Променева швидкість — -28 км/с. Показник кольору B−V = -0,07.
Фізичні характеристики За спектральним класом Тета Орла є гарячою зорею класу B. Ефективна температура поверхні — 12238 К. Інфрачервона фотометрія (2MASS): J = 3,293, H = 3,278, K = 3,295.
Властивості Тета Орла — спектрально-подвійна зоря, що означає, що окремі компоненти не спостерігалися в телескоп; натомість можна спостерігати їхній сумісний спектр з окремими рисами ліній поглинання, що переміщаються вперед і назад протягом орбітального циклу через ефект Доплера. Їхня орбіта має період обертання 17,1 днів з великим орбітальним ексцентриситетом 0,60. На орієнтовній відстані цієї системи кутове розділення 3,2 мілісекунди дуги відповідає фізичному розділенню близько .
Дослідження 2007 року класифікували обидві зорі зі збіжною спектральною класифікацією B9.5 III, що свідчить про те, що вони — масивні, класу B гіганти, які вичерпали запас водню в своїх ядрах та еволюціонували від головної послідовності зір, подібних до Сонця. Гаммель та інші (1996) надали первинному компонентові θ Орла A орієнтовну масу 3,6 сонячної маси, радіус 4,8 радіусів Сонця та світність 278 світності Сонця. Для вторинного компонента θ Орла B вони наводять відповідні параметри: маса 2,9 сонячної маси, радіус 2,4 радіусів Сонця та світність 68 світності Сонця.
На основі своїх орієнтовних параметрів Калер (2008) припускає, що θ Орла A насправді є субгігантом, тоді як θ Орла B — зоря головної послідовності. Аделман та інші (2015) підтверджують статус головної послідовності вторинного компонента й виявляють, що це слабкий Am-гігант з надлишком цирконію та барію.
Етимологія У китайській астрономії (), що означає Небесна палиця, позначає астеризм, що складається з θ Орла, 62 Орла, 58 Орла та η Орла. 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, . Отже, китайська назва самої θ Орла — (, .) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 7 月 3 日 Р. Х. Аллен у своїй праці Назви зір наводить цю назву як Цин Фу, застосовану саме до θ Орла і перекладену як «Небесна плавба». (Див. також τ Орла.)
У каталозі зір у праці Календаріум Аль-Ахсасі аль-Мауаккіта цю зорю назвали Таніх Рас аль-Акаб (تاني ألرأس ألعقاب - taanii al ra's alʕuqāb), що була перекладена на латину як Secunda Capitis Vulturis, що означає друга (зоря) голови орла.
Ця зоря разом з δ Орла та η Орла була частиною групи Аль-Мізан (ألميزان), Коромисло ваг. Згідно з каталогом зір у Technical Memorandum 33-507 - A Reduced Star Catalog Containing 537 Named Stars, Аль-Мізан був позначенням для трьох зір: δ Орла як Аль-Мізан I, η Орла як Аль-Мізан II та θ Орла як Аль-Мізан III.
Ця зоря разом з η Орла, δ Орла, ι Орла, κ Орла та λ Орла становили застаріле сузір'я Антіной. Робоча група МАС з назв зір затвердила назву Антиной для Тета Орла A 16 травня 2024 року, на честь застарілого сузір'я, і вона тепер внесена до Каталогу назв зір МАС.
Примітки
Посилання Тета Орла у базі даних SIMBAD — Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS) Gaia DR3 4224225924761329792 — European Space Agency (ESA) 2MASS 20111828-0049171 — Two Micron All Sky Survey, VizieR/CDS Тета Орла у Wikidata — Wikimedia Foundation