Справа PreussenElektra AG проти Schleswag AG (2001 року) C-379/98 стосується [державної допомоги ЄС] у сфері виробництва електроенергії.
Факти §§2-3 (Stromeinspeisungsgesetz 1998) зобов'язував регіональні електророзподільні компанії купувати електроенергію з відновлюваних джерел енергії в зоні їхнього постачання за фіксованими мінімальними цінами. Постачальники енергії були зобов'язані компенсувати розподільчим компаніям додаткові витрати. AG (тепер частина E.ON), приватний постачальник енергії, що займає вищий ринок, скаржилася, що закон несумісний із забороною на державну допомогу, яка тоді була передбачена статтею 92(1) Договору про економічне співробітництво (тепер стаття 107(1) ДФЄС) хоча це було вимогою для приватних структур компенсувати один одному. «PreussenElektra» та Комісія стверджували, що (1) фінансові зобов’язання регіональних розподільчих компаній, таких як «Schleswag», зменшили прибутки підприємств та податкові надходження до федеральних земель, (2) закон перетворив приватні ресурси на державні, що мало такий самий ефект, як і податок, та (3) оскільки 6 з 9 великих постачальників енергії переважно належали державі, а 60% акцій регіональних постачальників електроенергії перебували у державній власності, ці платежі слід вважати державною допомогою.
Судове рішення
Генеральний адвокат Генеральний адвокат Джейкобс заперечив, що «зелений» тариф був державною допомогою.
Суд Справедливості Суд спростував визнання «зеленого» тарифу державною допомогою.
Див. також
Державна допомога (Європейський Союз) Зелений тариф
Примітки