Єгор Єгорович (Георгій Георгійович) Ебель (, німецька колонія Нижня Добринка Камишинського повіту Саратовської губернії, тепер село Камишинського району Волгоградської області Російської Федерації — , Котласлаг НКВС СРСР Архангельської області, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
Життєпис Народився в родині мельника. У жовтні 1908 — травні 1914 року навчався в початковій сільській школі в Нижній Добринці Саратовської губернії.
У травні 1914 — квітні 1920 року — підмітальник, помічник мельника на млині Шмунка в Нижній Добринці.
З квітня 1920 до травня 1921 року — червоноармієць 4-го німецького полку РСЧА в місті Бальцері Саратовської губернії.
У травні 1921 року захворів і до серпня 1921 року жив у родині матері в селі Хрестовий (Кам'яний) Буєрак Саратовської губернії.
З серпня 1921 до грудня 1922 року — червоноармієць 96-го Петроградського полку РСЧА в Царицині.
У грудні 1922 — жовтні 1926 року — помічник мельника на державному млині № 25 в Нижній Добринці.
Кандидат у члени ВКП(б) з лютого 1926 року.
У жовтні 1926 — травні 1927 року — голова робітничого комітету Спілки сільськогосподарських і лісових робітників в Нижній Добринці.
Член ВКП(б) з листопада 1926 року.
У травні 1927 — березні 1928 року — завідувач державного млина № 25 в Нижній Добринці.
У березні — жовтні 1928 року — голова Добринського кантонного відділення Спілки сільськогосподарських і лісових робітників.
У жовтні 1928 — травні 1929 року — інструктор Нижньо-Волзького крайового комітету Спілки сільськогосподарських і лісових робітників.
У травні 1929 — серпні 1930 року — завідувач культвідділу, голова обласного комітету АРСР Німців Поволжя Спілки сільськогосподарських і лісових робітників у місті Енгельсі.
З серпня 1930 до травня 1931 року — слухач Вищої школи профспілкового руху ВЦРПС у Москві.
У травні — червні 1931 року — інструктор ЦК Спілки робітників МТС і батрацтва СРСР у Москві.
У червні 1931 — вересні 1932 року — завідувач культвідділу Нижньо-Волзького крайового комітету Спілки робітників МТС у Саратові.
У вересні 1932 — грудні 1933 року — завідувач культвідділу обласної ради профспілок АРСР Німців Поволжя в місті Енгельсі.
У грудні 1933 — лютому 1935 року — заступник начальника політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС) села Гнаденфлюр АРСР Німців Поволжя. У лютому — вересні 1935 року — заступник директора із політичної частини машинно-тракторної станції (МТС) села Гнаденфлюр АРСР Німців Поволжя.
З вересня до грудня 1935 року навчався в Інституті марксизму-ленінізму в Саратові. З грудня 1935 до грудня 1936 року був слухачем курсів марксизму-ленінізму при Саратовському крайовому комітеті ВКП(б).
У січні — травні 1937 року — заступник секретаря Гмелінського кантонного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
У травні — серпні 1937 року — 1-й секретар Гмелінського кантонного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
У серпні — жовтні 1937 року — 1-й секретар Добринського кантонного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
У жовтні — листопаді 1937 року — 2-й секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
Звільнений з посади «у зв'язку з переходом на радянську роботу». У травні 1939 року знятий з номенклатурного обліку.
У вересні 1941 року депортований до Красноярського краю. На початок 1942 року проживав у селищі Абан Абанського району Красноярського краю. 23 січня 1942 року мобілізований до трудової армії. Працював завідувачем складу і секретарем партійної організації німецької трудової колони «Верхня Тугуша» Іланського окремого табірного пункту Краслагу НКВС СРСР у Красноярському краї.
Заарештований 16 жовтня 1942 року за звинуваченням «у проведенні антирадянської агітації та участі в повстанській антирадянській організації». Виключений із ВКП(б) 14 грудня 1942 року «за контрреволюційну фашистську діяльність». 30 жовтня 1943 року Особливою нарадою (ОСО) при НКВС СРСР засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. Помер 11 квітня 1944 року в Котласлазі НКВС СРСР в Архангельській області.
Посмертно реабілітований 7 березня 1955 року постановою Центральної комісії з перегляду справ громадян, засуджених за контрреволюційні злочини.
Примітки
Джерела Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. Эбель Георгий Георгиевич