Справа «Milieudefensie проти Royal Dutch Shell» (2021 року) — справа про права людини та , яку розглядав окружний суд Гааги, Нідерланди, у 2021 році та яка стосується зусиль кількох неурядових організацій щодо скорочення викидів вуглекислого газу багатонаціональними корпораціями . Її було порушено голландським відділенням організації «» та групою інших неурядових організацій проти нафтової корпорації Shell plc. У травні 2021 року суд зобов’язав Shell скоротити свої глобальні викиди вуглецю на 45% порівняно з рівнем 2019 року до 2030 року, стосуючись не лише викидів від її діяльності, але й викидів від продуктів, які вона продає.
Однак, 12 листопада 2024 року апеляційний суд Гааги відхилив рішення 2021 року, яке зобов'язувало Shell скоротити викиди, визначивши, що не існує «суспільного стандарту турботи» для забезпечення певного скорочення викидів від Shell.
Факти Після глобального прийняття Паризької угоди у 2015 році, метою якої було обмежити підвищення середньої глобальної температури до менш ніж 1,5 °C протягом різних етапів у 2050 році, великі корпорації, що працюють у країнах-підписантах, почали оцінювати, чи можуть вони змінити свою діяльність для досягнення цілей Угоди. Британська транснаціональна компанія Shell є однією з найбільших нафтогазових компаній у світі; її штаб-квартира знаходиться у Великій Британії з 2022 року. Shell є дев'ятою за величиною корпорацією, що сприяє глобальному забрудненню, виробляючи близько 2,5% світових викидів. Під час розробки Паризької угоди Shell оцінювала свій бізнес, щоб визначити, що вона може зробити для вирішення проблеми викидів, але у 2014 році заявила, що вважає Паризькі цілі недосяжними, і не планує змінювати свою бізнес-модель, відходячи від нафти і газу. Після підписання Угоди Shell опублікувала заяву про те, що вона зверне увагу на свої викиди , опублікувавши план, який передбачав скорочення викидів вуглекислого газу на 30% до 2035 року порівняно з рівнями 2016 року та на 65% до 2050 року.
Сім екологічних організацій – (нідерландське відділення Friends of the Earth), Greenpeace, Fossielvrij, Waddenvereniging, Both ENDS, Jongeren Milieu Actief та – і 17 379 індивідуальних позивачів у Нідерландах подали колективний позов проти Shell у квітні 2019 року, стверджуючи, що Shell повинна змінити свою бізнес-модель, щоб досягти цільового показника скорочення викидів на 45% до 2030 року відповідно до Паризької угоди. Не внісши змін, стверджували позивачі, Shell не виконала неписаний обов'язок дбайливості, викладений у розділі 162 книги 6 Burgerlijk Wetboek (Нідерландського цивільного кодексу), а також у статтях 2 та 8 Європейської конвенції з прав людини. Shell заявила у відповідь на виклик, що вона робить свій внесок у боротьбу зі зміною клімату, і що «прискорить енергетичний перехід ефективна політика, інвестиції в технології та зміна поведінки клієнтів. Нічого з цього не буде досягнуто цим судовим позовом. Вирішення такої великої проблеми вимагає спільного та глобального підходу».
Слухання в окружному суді Гааги відбулися в грудні 2020 року. Згідно з нідерландським законодавством, позивачі мали продемонструвати існування життєздатної альтернативної бізнес-моделі для Shell, яка б дозволила досягти запропонованої мети скорочення викидів на 45%, і як життєздатний приклад вони навели нещодавню трансформацію данської компанії Ørsted з викопного палива на відновлювані джерела енергії. Під час судового розгляду в лютому 2021 року Shell взяла на себе зобов'язання досягти до 2050 року. Позивачі вважали зобов'язання Shell неадекватним, оскільки компанія все одно не досягне цілей Паризької угоди.
Судове рішення Гаазький окружний суд постановив, що поточна політика сталого розвитку Shell була недостатньо «конкретною», а її викиди були більшими, ніж у більшості країн. Через ці фактори суд постановив, що Shell дійсно повинна скоротити свої глобальні викиди на 45% до 2030 року порівняно з рівнями 2019 року; цільові показники скорочення включають викиди від її діяльності та продукції. Суд оголосив постанову тимчасово виконуваною, що означає, що постанова набуває негайної чинності, навіть якщо одна зі сторін оскаржить рішення. () ()
Суд заявив наступне:
Значення Цю справу вважали знаковою в екологічному праві, пов'язаному зі зміною клімату: хоча попередні позови проти урядів переважали за забезпечення ефективнішої кліматичної політики, ця вважалася першим великим позовом, який зобов'язав корпорацію дотримуватися принципів Паризької угоди. Таким чином, вона сприяє зростанню сфери судових процесів щодо клімату. Хоча рішення має юрисдикцію лише в Нідерландах, хоча й стосується глобальної діяльності Shell, воно може створити прецедент для інших екологічних позовів проти інших великих компаній з високим рівнем викидів, які не вжили достатніх заходів для скорочення своїх викидів. Юридичні експерти вважали, що вплив рішення суду посилився через його опору на стандарти прав людини та міжнародні заходи щодо зміни клімату.
Це рішення було розцінено як «рідкісний і тому значний успіх проти великої вуглецевої компанії». Text was copied from this source, which is available under a Creative Commons Attribution 4.0 International License Однак голландські суди відмовилися розглядати вплив зміни клімату за межами Нідерландів.
Ця справа є прикладом суду, який підійшов до цільового показника температури, зазначеного у статті 2 Паризької угоди, як до орієнтиру. Суд зазначив, що невжиття державою заходів, що відповідають цій меті, є порушенням зобов'язань щодо пом'якшення наслідків, що виникають, наприклад, з або права прав людини.
Після програшу в Гаазькому окружному суді, Shell виключила «Royal Dutch» зі своєї назви та перенесла свою штаб-квартиру до Лондона. Компанія заявила, що цей вибір був пов'язаний не з програшем справи.
Апеляція та скасування Компанія Shell подала апеляцію на це рішення. Слухання в апеляційній справі відбулися у квітні 2024 року. 12 листопада 2024 року апеляційний суд Нідерландів відхилив рішення 2021 року, яке вимагало від Shell скоротити абсолютні викиди вуглецю на 45% до 2030 року порівняно з рівнями 2019 року, включаючи викиди, що виникають внаслідок використання її продукції. Апеляційний суд Гааги постановив, що Shell, хоча й зобов'язана обмежувати викиди для захисту громадян, не була пов'язана конкретною цільовою метою скорочення. Суд не виявив жодного «соціального стандарту турботи», який би вимагав від Shell скоротити викиди на точний відсоток, хоча й визнав відповідальність Shell згідно з правами людини за допомогу у запобіганні небезпечній зміні клімату. Хоча суд у Гаазі визнав відповідальність Shell за скорочення викидів парникових газів, він дійшов висновку, що встановлення широкої цільової мети скорочення було необґрунтованим. Shell стверджувала, що орієнтація на одну компанію для вирішення глобальної проблеми є нереалістичною, наголошуючи, що політика щодо викидів має бути спрямована на уряди.
Див. також
Право Європейського Союзу Люя проти RWE AG (2015) Справа № 2 O 285/15 Обов'язок енергетичної компанії у справі про правопорушення компенсувати кліматичну шкоду Нідерланди проти Urgenda Foundation (20 грудня 2019 р.) обов'язок держави скоротити викиди відповідно до Паризької угоди та право на життя Нойбауер проти Німеччини (24 березня 2021 р.) 1 BvR 2656/18, обов'язок держави скорочувати викиди вуглецю швидше, ніж цього вимагає уряд, згідно із Законом про захист права на життя та навколишнього середовища NZCA 552 Обов'язок нафтових та енергетичних компаній у справі про деліктне правопорушення відшкодовувати шкоду, завдану клімату EWHC 1233 (Ch), обов'язки директорів щодо планування продажу викопного палива з урахуванням Паризької угоди та права на життя , схожа справа 2024 року в Італії
Примітки
Література
Rechtbank Den Haag 26 травня 2021 р., C/09/571932 / HA ZA 19-379, () Rechtbank Den Haag 26 травня 2021 р., C/09/571932 / HA ZA 19-379 (англійська версія), ()