Фердинанд Карл Швайкарт (; 28 лютого 1780, Ербах — 17 серпня 1857, Кенігсберг) — німецький правознавець та математик.
Відомий як автор листа Гауссу 1818 року, де вперше явно стверджувалося існування неевклідової геометрії.
Життєпис Народився 28 лютого 1780 року в Ербасі. Після закінчення гімназії в Ганау, протягом 1796—1798 років вивчав право на юридичному факультеті Марбурзького університету, одночасно слухаючи на математичному факультеті лекції Йоганна Гауфа. Потім слухав лекції з філософських та юридичних наук (, та Феєрбаха) в Єнському університеті, де й здобув ступінь доктора юридичних наук.
Потім був адвокатом графа Ербаха, а в 1807—1808 роках — учителем у князя Гогенлое-Інгельфінґена з титулом придворного радника. З 1806, після смерті князя, він став жити усамітнено, займався історичними дослідженнями. Здобувши деяку популярність, вирушив до Гейдельберзького університету, де зайняв кафедру римського права, історії та старожитностей.
Портягом 1811—1816 років був професором Харківського університету та деканом етико-політичного факультету (під ім'ям Фердинанд Львович Швейкарт); читав латиною енциклопедію та методологію юриспруденції, а також систему римського права, з його історією та герменевтикою; 1814 року надруковано його актову промову «De honoribus academicis». 1816 року повернувся до Німеччини: був професором Марбурзького університету, 1819 року — ректором цього університету. У 1821—1827 роках — професор Кенігсберзького університету, де здобув ступінь доктора філософії і, зберігши свою професуру, став радником прусського Верховного суду.
1807 року опублікував «Die Theorie der Parallellinien, nebst dem Vorschlage ihrer Verbannung aus der Geometrie» («Теорія паралельних ліній …»). У харківський та марбурзький періоди життя працював над проблемою створення неевклідової геометрії. 1818 року виклав свої міркування в листі, надісланому Карлу Фрідріху Гауссу. Цей лист є першим відомим письмовим документом, у якому явно стверджується існування неевклідової геометрії. Захоплення неевклідовою геометрією успадкував від Швайкарта його племінник .
Праці Die Theorie der Parallellinien nebst dem Vorschlage ihrer Verbannung aus der Geometrie, Christian Ernst Gabler, Jena und Leipzig 1807 (Аксіому паралельності тут переформульовано, а не повністю відкинуто) Übersicht des deutschen gemeinen Criminalprocesses, Marburg 1818 Napoléon und die Churhessischen Capitalschuldner. Ein Erkenntniß über den Rechtsbestand der, in Napoléons Auftrage einem Churhessischen Capitalschuldner ertheilten Quittung, August Wilhelm Unzer, Königsberg 1833
Примітки
Література
Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования. — Харьков: Тип. «Печатное Дело», 1908 — С. 165—166.
Посилання