Вільгельм Генріхович Вегнер (, село Сусанненталь Ніколаєвського повіту Самарської губернії, тепер село Сосновка Марксовського району Саратовської області Російської Федерації — , місто Куйбишев, тепер Самара Російської Федерації) — радянський діяч, відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
Життєпис Народився в селянській родині. Закінчив Катериненштадтське центральне училище, а потім річні педагогічні курси.
У 1915—1917 роках служив у російській імператорській армії на Кавказі, учасник Першої світової війни.
Член РСДРП(б) з січня 1917 року.
З 1918 року добровільно служив у Червоній армії, вів пропагандистську роботу серед червоноармійців.
За дорученням Народного комісаріату закордонних справ РРФСР брав участь у Всенімецькому з'їзді Рад, який відбувся в грудні 1918 року у Берліні. Вів пропагандистську роботу за завданням ЦК Комуністичної партії Німеччини.
Навесні 1919 року повернувся до Поволжя, був головою Рівненського повітового комітету РКП(б) Трудової комуни німців Поволжя. З кінця 1919 року — завідувач відділу по роботі в селі Марксштадтського повітового комітету РКП(б) Трудової комуни німців Поволжя.
У лютому 1920 року разом із низкою інших німецьких діячів звинувачений у протидії продрозкладці та заарештований органами ЧК; звільнений у липні 1920 року та направлений у розпорядження ЦК РКП(б) до Петрограда.
У Петрограді закінчив лекторські курси з відділення політекономії. До липня 1921 року працював завідувачем відділу агітації та пропаганди Василеострівського районного комітету РКП(б) міста Петрограда.
З липня 1921 року — інструктор Центрального бюро німецьких секцій при ЦК РКП(б) у Москві, з липня 1922 року — відповідальний секретар цього бюро.
У березні 1922 року на 1-му з'їзді сільськогосподарських кооперативів Трудової комуни Області німців Поволжя обраний членом правління Спілки сільськогосподарських кооперативів Області німців Поволжя (облсільгоспспілки).
З середини 1924 до січня 1925 року — голова обласної контрольної комісії РКП(б) АРСР Німців Поволжя.
З січня 1925 до січня 1926 року — народний комісар робітничо-селянської інспекції АРСР Німців Поволжя.
З січня 1926 до 1927 року навчався на економічному факультеті Інституту народного господарства імені Г. В. Плеханова в Москві.
У 1927 році був відкликаний до Покровська і знову призначений народним комісаром робітничо-селянської інспекції АРСР Німців Поволжя.
25 серпня 1928 року на пленумі обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя обраний відповідальним секретарем. 9 жовтня 1928 року Оргбюро ЦК ВКП(б) затвердило його обрання.
9 жовтня 1928 — 15 грудня 1929 року — відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
У грудні 1929 року без узгодження з членами бюро обласного комітету ВКП(б) направив до ЦК ВКП(б) секретну телеграму з пропозицією оголосити АРСР німців Поволжя «зразково-показовим районом суцільної колективізації». У зв'язку з цим листом РНК РРФСР прийняв ухвалу «Про відмову у перетворенні Німецької республіки в показовий район суцільної колективізації». 15 грудня 1929 року позачерговим пленумом обласного комітету ВКП(б) дії Вегнера кваліфіковані як «політично неправильні і по суті, і по формі», у зв'язку з чим він був виведений зі складу бюро обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.
З грудня 1929 до 1937 року працював у Держплані СРСР, у планових органах на Уралі, в Азово-Чорноморському краї, був головою Краснодарської міської ради та міськплану (до червня 1937 року).
У 1937 році заарештований органами НКВС СРСР, до 1938 року перебував у в'язниці.
У липні 1938 року повернувся до АРСР Німців Поволжя, де обіймав невеликі господарські посади: колгоспний бухгалтер, начальник планового відділу заводу «Комуніст» у місті Марксштадті. З квітня 1941 року — плановик в Орловській області РРФСР.
З вересня 1941 року, після депортації німців з Поволжя та інших районів, — у Красноярському краї: начальник планово-економічного відділу Крайліспродторгу.
У 1942—1949 роках — у трудовій армії: плановик-економіст на підприємствах газової промисловості в місті Бугуруслані Чкаловської (тепер Оренбурзької) області та в місті Похвістнєво Куйбишевської (тепер Самарської) області. У березні 1954 року отримав партійний білет нового зразка.
Помер у 1956 році в місті Куйбишеві (нині Самара) від інфаркту.
Родина Дружина — Вегнер (Гужевич) Клавдія Адамівна, народилася в 1900 році в Санкт-Петербурзі, член РКП(б) з 1918 року. Померла в 1982 році, похована в Калінінграді.
Діти: син Лев — учасник німецько-радянської війни, зник безвісти у 1943 році під Новим Осколом. Донька Майя — почесний полярник (1962), померла і похована в Калінінграді на Північному цвинтарі.
Нагороди медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За трудову відзнаку»
Примітки
Джерела Вегнер Вильгельм Генрихович Вегнер Вильгельм Генрихович (Wegner Wilhelm)