Гражина Треля (пол. Grazyna Trela) – видатна польська акторка театру й кіно, режисерка, сценаристка, журналістка, письменниця, співачка, педагогиня.

Біографія

Народилась 3 травня 1958 року в селі Леньче (Вадовицький повіт, Малопольське воєводство), за 30 кілометрів на південний захід від Кракова.

Шлях навчання

Опанувала

акторську майстерність у Державній вищій театральній школі у Кракові (Краківська Академія театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського), акторський факультет (рік випуску – 1981); сценічну майстерність у Державній вищій школі кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера (Лодзька кіношкола, рік випуску – 1998 рік); режисуру в Сілезькому університеті в Катовицях, на факультеті радіо та телебачення ім. К. Кеслевського (1999-2002).

Кар’єра

Акторська

1981-1991 роки – артистка Національного старого театру імені Гелени Моджеєвської у Кракові. Успішна акторка кіно.

Відома за фільмами: 1983 - «Тільки рок» (музичний художній фільм, роль Сильвії Блажковської – талановитої та амбітної вокалістки аматорського провінційного рок-гурту «Крик»); 1984 - «Сексмісія» (культова фантастична комедія, роль охоронниці в шахті); 1985 - «Дезертири» (воєнна комедія, роль Рудої); 1987 - «Лук Ероса» (драма, роль головної героїні Марисі).

Наприкінці 1990-х років завершила кіноакторську кар'єру.

Журналістська

1991-1995 роки публікація текстів у польському журналі «Film», зміст якого присвячений кінематографу.

Співацька

1996 рік – випуск сольного альбому «Świerszcze» (у перекладі — «Цвіркуни»).

Письменницька

Авторка дебютної збірки прози «Добрий чоловік – мертвий чоловік» (1997), оповідань «Картинки з Небраски» (2011).

Педагогічна

Лекторка Краківської школи сценаріїв, Ягеллонського університеті, європейської кіношколи «AMA Film Academy», університету імені Анджея Фрича Моджевського (2008).

Відзнаки в Міжнародних конкурсах

2000 - 3-й приз у польському виданні премії за сценарій до фільму «Італієць». 2002 - 1-й приз у конкурсі сценаріїв на премію Гартлі-Меррілла за текст «Сім дівчат з Альбатроса» (за рівними з Маріушем Сикутом). 2005 - бронза за короткометражний документальний фільм «Eрос-Eкс» (ІII Міжнародний фестиваль незалежного кіно «OFFensiva», Вроцлав). 2007 - 3-й приз за сценарій «Тамагочі» (написаний разом із Марціном Вроною) у Міжнародному конкурсі сценаріїв Hartley-Merrill (Канни). 2007 - 1-й приз за сценарій «Тамагочі» (написаний разом із Марціном Вроною у польському виданні конкурсу сценаріїв Hartley-Merrill, Варшава). 2009 – нагорода «Янтар» за найкращий сценарій (разом з Марціном Вроною та Мареком Прухнєвським) за фільм «Моя кров» на 28-му Кошалінському дебютному фестивалі «Молодь і кіно».

Обрана фільмографія

Всього фільмів: 26. Перший фільм (1982): «Великий Шу» (художній фільм, роль: Дорота, дружина Ярека, одного з героїв стрічки) Режисерка та сценаристка 2018 - «Майстер-клас» (анімаційний фільм) 2011 - «Клаймакс» (художній короткометражний фільм) 2009 - «Моя кров» (художній фільм) 2001 - «Ерос-екс» (документальний фільм)

Акторські ролі 1995 - «Історія майстра Твардовського» (художній фільм, роль: диявол «Інквізитор Бенантій») 1995 - «Нічого смішного» (художній фільм, роль: актриса, яка грає Адама) 1995 - «Спокуса» (художній фільм, роль епізодична: черниця) 1993 - «Два місяці» (художній фільм, роль: художник Мена) 1992 - «Звільнений з життя» (художній фільм, роль: дружина «Кумпеля») 1990 - «Повернення вовчиці» (художній фільм, роль: Христина, дружина Орзельського) 1990 - «Ставка» (художній фільм, роль: журналістка Магда) 1987 - «Бермудський трикутник» (художній фільм, роль: Барбара, дружина Людвіга) 1986 - «Герой року» (художній фільм, роль: Сабіна, подруга Майки) 1983 - «Доля» (художній фільм, роль: Марія Зайонц, мати сина Казімєжа Тетмаєра)

Гражина Треля сьогодні

Протягом багатьох років використовувала ім'я Гражина Треля-Ставська. Захищає особисту приватність, зрідка дає інтерв'ю. В одному з таких спілкувань наголосила, що ставить у пріоритет написання сценаріїв і режисуру Зірка 1980-х була його музою.

Див. також Сексмісія

Примітки

Посилання Фільм у польській пресі Все про кіно Енциклопедія польського театру