Петро Белькович (, 1 лютого 1902, Київ, - 30 вересня 1993) – фізик, математик, аерокосмічний інженер і учасник програми «Аполлон».Індексний запис для Петра Бєльковича fold3.com Він розробляв та викладав курси з багатьох галузей, включаючи аеродинаміку, механіку польоту, балістику, математику та астродинаміку. Він створив перші курси з космічної механіки та космічних польотів у (AFIT). Він працював над проектуванням місячного модуля «Аполлон» та багатьма іншими проектами.
Життєпис Петро Белькович був сином генерала Російської імператорської армії. Під час Першої світової війни його родину евакуювали до Центральної Росії. Після революції та падіння Російської імперії його освіта постраждала, в підлітковому віці син генерала змушений був працювати на вугільній шахті, щоб заробити на життя. Після переїзду до Польщі він склав іспит за середню школу, і вступив до Вільнюського університету. Ще як студент, він опублікував свою першу статтю про космічні подорожі в місцевому журналі (1928). У 1930 році він здобув ступінь магістра філософії з математики. Потім він навчався у Вищій національній авіаційній школі в Парижі, де в 1933 році отримав звання цивільного інженера з аеронавтики ().
З 1933 по 1939 рік він працював у польській авіаційній промисловості. Він виконував аеродинамічні та міцнісні розрахунки для літаків PZL P.11 та PZL P.24. Коли Німеччина захопила Польщу, він був доктором математичних наук і працював у польській авіаційній промисловості. На початку Другої світової війни, Белькович, щоб уникнути полону, втік до Франції, а після вступу німців знову був захоплений ними. Втік до Іспанії, перетнувши Піренеї пішки, а потім перейшов через Іспанію. Якраз коли він збирався ступити на британську землю в Гібралтарі, іспанська поліція заарештувала його й з березня 1941 року по січень 1943 року він був ув'язнений у концентраційному таборі Міранда-де-Ебро. Після двох років в іспанській в'язниці його звільнили, коли союзники Другої світової війни перемогли держави Осі в Африці. У березні 1943 року він добрався до Великої Британії та почав працювати в британській авіаційній промисловості кілька років після війни, а пізніше був завербований Сполученими Штатами, коли космічна програма США ще перебувала на стадії становлення.
З 1946 по 1947 рік він опублікував шість статей у журналі «Авіабудування» під назвою «Еволюція енергії в реактивному та ракетному русі». З 1947 по 1951 рік він читав лекції в Польському університетському коледжі в Лондоні та працював у британській авіаційній промисловості.Еволюція енергії в реактивному та ракетному русі emerald.com 01.01.1947 У 1951 році він переїхав до Сполучених Штатів і почав читати лекції в Браунівському університеті.
З липня 1953 року він викладав у Технологічному інституті ВПС на посаді асистента професора, з 1954 року – доцента, а з 1959 року – професора. Він брав участь у проектуванні місячного модуля (LM) та багаторазового космічного корабля.Ручні бортові методи визначення орбіти arc.aiaa.org 23.05.2012 Він працював над проектуванням місячного модуля «Аполлон» та багатьма іншими проектами, включаючи космічні кораблі багаторазового використання. Він розробляв та викладав курси з багатьох галузей, включаючи аеродинаміку, механіку польоту, балістику, математику та астродинаміку. Ручні бортові методи визначення орбітиНаземні траєкторії супутників земного періоду (24 години) arc.aiaa.org 17.05.2012 У AFIT він створив перші курси з космічної механіки та космічних польотів. Його курси з астродинаміки були центральним напрямком програми астронавтики AFIT, започаткованої в 1958 році.
Він також співпрацював з підрозділом Allison компанії General Motors та Boeing Aircraft Company над проектуванням місячного посадкового модуля.
Деякі праці Дослідження Пітера Бєльковича під час його співпраці з Лондонським столичним університетом та іншими установами researchgate.net Бібліографія з інформатики dblp Пітера Бельковича
Примітки
Посилання