Тимофій Калинський (бл. 1-ї пол. 1740-х рр.— після 1808) — український політичний і громадський діяч XVIII століття, історик, полеміст, художник. Походив з козацької старшини, член таємного Новгород-Сіверського патріотичного гуртка. Дворянин 9-го рангу, титулярний радник.

Короткі відомості Згідно біографічних відомостей наданих самим Калинським, за походженням він був польським шляхтичем римо-католицького віропосповідання з Великого князівства Литовського. Його батько Василь Овсійович був оршанським возним, чиї предки отримали привілеї на села у Сандромирському, Вітебському і Чернігівському воєводствах. А опинившись на теренах Російської імперії, він за власним бажанням прийняв православ'я для навчання у Києво-Могилянській академії. Втім на думку Олександра Оглобина ці відомості могли бути ним сфальсифіковані, і існує ймовірність що насправді він походив з овруцького шляхетського роду Каленських.

Калинський був одним з провідників козацького націоналізму, поборником автономії Гетьманщини, одним з керівників руху за визнання українських козацьких рангів рівносильними аналогами російських імперських рангів.

Калинський був автором необулікованого трактату, «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть». Він запевняв, що ще з 16 століття козацька старшина мала статус шляхти і більші права, ніж російське дворянство. Оскільки не лише старшина, але цілий козацький стан розглядався ним як «лицарський орден з шляхетським статусом», він відповідав російському дворянству. Калинський прирівнював козацьких сотників до московських воєвод, а генеральну старшину до думних бояр. Гетьман був фактичним сувереном, а його ранг рівнявся генерал-фельдмаршалу.Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830.— К.: Основи, 1996.— Розділ 8.

На комісії полтавської козацької шляхти 1808 року Калинський виступив з новою полемічною працею «Примечания о малороссийском дворянстве». Це було фундаментальне обґрунтування прав української знаті, в якому ньому перелічувалися всі права і привілеї, даровані монархами від часів Сигізмунда Августа до Катерини II, цитувалися всі відповідні статті Литовського статуту, а також договори різних гетьманів. На відміну від попереднього трактату, Калинський більш не пропонував, щоб кожний козацький ранг прирівнювався до особливого російського; натомість, всі українські ранги слід було просто ввести у дворянство, генеральну старшину і полковників внести в шосту частину Родословної книги, полкову старшину — в третю, а сотників — у другу.

Окрім громадсько-політичної діяльності Калинський займався малюванням. Протягом 1778—1782 років він виконав близько 30 малюнків із зображенням представників різних станів козацької Гетьманщини. З 1782 року Калинський жив у селі Андріївці на Чернігівщині, де познайомився з місцевим генерал-майором у відставці, істориком і топографом Олександром Рігельманом. Останній написав у 1785—1786 роках «Літописне повіствування про Малу Росію, її народ і козаків узагалі», яке прикрасили роботи Калинського. Праця вийшла у світ у 1847 році, у Москві.

Родина Був одружений з донькою значкового товариша Ганною Іллічною Тамиловською, з якою мав доньку Олену. Станом на 1790 р. проживав у Новгород-Сіверську, де володів двома душами кріпаків.

У нього був брат Михайло Васильович, колезький протоколіст. Той був одружений з донькою священника Ганною Андріївною Вороницькою.

Галерея Малюнки з «Літописної оповіді про Малу Росію…» О. Рігельмана.

Праці «Мнение о малороссийских чинах и о их преимуществе, а равно и о разборе их доказательств о дворянстве по службе и чинам их для внесення в Родословную дворянскую книгу и в какую именно оной часть» (1805 ?) «Примечания о малороссийском дворянстве» (1808) Бантиш-Каменский Д. Н. «История Малой России» (1830, ілюстратор) Рігельман О. І. «Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» (1786, ілюстратор)

Примітки

Джерела та література Д. С. Вирський. Калинський Тимофій Васильович //

Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760—1830.— К.: Основи, 1996.— 317 с. — Розділ 8. ISBN 966-500-065-9 Рігельман О. І. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі / Вст. ст., упор. та примітки П. М. Саса, В. О. Щербака. — К.: Либідь, 1994. — 768 с. ISBN 5-325-00163-9.

Дисертації Дячук Л. Історико-правові записки українського дворянства (кінця XVIII — поч. XIX ст.) як пам'ятки історичної думки. (Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.06)

Посилання

Іващенко Г. Герць паперових лицарів // Інститут суспільних досліджень