Пре́мія Массрі () — заснована у 1996 році, і до 2009 року перебувала під управлінням Фундації Мейри і Шаула Дж. Массрі. Премія у розмірі 40 000 доларів США та іменна лекція Массрі присуджується науковцям, які зробили значний внесок у біомедицину. Шаул Дж. Массрі (), доктор медицини, засновник Massry Foundation, заслужений професор медицини і фізіології та біофізики , Університет Південної Каліфорнії. З 1974 до 2000 року він обіймав посаду завідувача відділу нефрології. У 2009 році Медичній школі Кека було запропоновано керувати премією і з тих пір вона цим займається. Двадцять три лауреати премії Массрі станом на 2026 рік отримали Нобелівську премію.
Лауреати нагороди 1996: за дослідження в галузі сигнальної трансдукції 1997: за дослідження факторів росту 1998: Марк Пташне за дослідження в галузі регуляції транскрипції 1999: Гюнтер Блобель за дослідження в галузі внутрішньоклітинного сортування білків. 2000: Ліланд Гартвелл за дослідження клітинного циклу. 2001: Авраам Гершко і за дослідження в галузі протеолізу і системи убіквітинів. 2002: Маріо Капеккі і Олівер Смітіз за новаторську роботу з цілеспрямованого впливу на гени. 2003: Роджер Корнберг, і Майкл Грюнштейн за дослідження ядерного хроматину. 2004: Ада Йонат і Гаррі Нолла ( за дослідження структури рибосоми. 2005: Ендрю Фаєр, Крейг Мелло і за дослідження в галузі РНК-інтерференції. 2006: Ендо Акіра за досягнення в галузі нових методів лікування, зокрема за відкриття статинів. 2007: за розроблення ПЕТ-сканування та його клінічне застосування. 2008: Яманака Сін'я, і за їхню роботу в галузі індукованих плюрипотентних стовбурових клітин. 2009: Гері Равкан і Віктор Амброс за роботу в галузі мікроРНК 2010: Джеймс Ротман і Ренді Шекман за їхню роботу щодо молекулярного механізму дефектів секреції, що призводять до захворювань розвитку людини, таких як розщеплення хребта. 2011: Франц-Ульріх Гартль і Артур Горвіч за роботу зі згортання білків при допомозі шаперона 2012: Майкл Росбаш, Джеффрі Голл і Майкл Янг за їхні новаторські дослідження молекулярних основ циркадних ритмів. 2013: , і Рональд Вейл за їхню роботу з визначення молекулярних механізмів внутріклітинної моторики. 2014: , і Джеймс Еллісон за дослідження Т-клітин. 2015: , Дженніфер Даудна і Емманюель Шарпантьє за дослідження в галузі редагування генома. 2016: Геро Мізенбек, Петер Геґеманн, Карл Дейссерот за дослідження в галузі . 2017: , Джеффрі Гордон, за відкриття мікробіомів. 2018: Грег Семенза, Пітер Реткліфф, Вільям Келін за їхню роботу з гіпоксії. 2019: і за їхню основоположну роботу з розробки олігонуклеотидів, спрямованих на матричну РНК, як нових терапевтичних засобів для широкого спектру захворювань людини 2021: Сванте Паабо, Девід Райх, за відкриття давньої ДНК.
Примітки
Посилання Massry Prize Winners (1996 — Present)