Tyrrell Racing Organisation (укр. Тіррелл Рейсінг) — британська автогоночна команда та конструктор Формули-1, заснована Кеном Тірреллом у 1958 році. Найбільшого успіху команда досягла наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років, здобувши три чемпіонські титули в особистому заліку з Джекі Стюартом та один Кубок конструкторів.
Після періоду домінування команда поступово втратила статус топ-колективу, хоча продовжувала виступати до кінця 1990-х років. У 1997 році Tyrrell була продана компанії British American Tobacco і у 1999 році перетворена на команду BAR. Сьогодні цей колектив (після кількох трансформацій) відомий як Mercedes-AMG Petronas F1 Team.
Історія
Заснування та шлях до Формули-1 Кен Тіррелл заснував команду Tyrrell Racing у 1958 році для участі в молодших гоночних серіях, зокрема Формула-3 та Формула-2. У середині 1960-х років Тіррелл помітив талант молодого шотландця Джекі Стюарта, який згодом став головною зіркою команди.
У 1968 році Tyrrell дебютувала у Формулі-1, використовуючи шасі Matra та двигуни Ford Cosworth DFV. Вже наступного, 1969 року, Стюарт здобув свій перший чемпіонський титул, виступаючи за команду Matra International під керівництвом Тіррелла.
Золота ера (1970—1973)
У 1970 році, після того як Matra наполягала на використанні власних двигунів V12 замість успішних Ford Cosworth, Кен Тіррелл вирішив стати незалежним конструктором. Він таємно найняв конструктора Дерека Гарднера для розробки власного шасі. Перший автомобіль команди, Tyrrell 001, дебютував наприкінці 1970 року.
Сезон 1971 року став тріумфальним. Джекі Стюарт виграв шість гонок і здобув свій другий титул, а Tyrrell завоювала свій перший і єдиний Кубок конструкторів. Його напарником був талановитий француз Франсуа Север, який став близьким другом Стюарта.
У 1973 році Стюарт став чемпіоном утретє. Проте сезон закінчився трагічно: під час практики перед фінальним Гран-прі США у Воткінс-Глен Франсуа Север загинув у жахливій аварії. Приголомшений цією подією, Стюарт, який і так планував завершити кар'єру, відмовився від участі у своєму сотому Гран-прі, а команда знялася з гонки.
Епоха шестиколісного Tyrrell P34
У середині 1970-х років Дерек Гарднер розробив один із найрадикальніших автомобілів в історії Формули-1 — Tyrrell P34, який мав чотири маленьких передніх колеса замість двох стандартних. Ідея полягала в тому, щоб зменшити лобовий опір повітря та збільшити пляму контакту передніх шин з дорогою.
Машина виявилася цілком конкурентоспроможною. На Гран-прі Швеції 1976 року Джоді Шектер та Патрік Депайє вибороли для команди переможний дубль (1-е та 2-е місця). Проте концепція постраждала через те, що шинна компанія Goodyear не мала можливості належним чином розвивати унікальні 10-дюймові передні колеса, і наприкінці 1977 року проект було закрито.
Поступовий спад (1980-ті — 1990-ті) З початком «турбо-ери» у Формулі-1 на початку 1980-х років Tyrrell, яка не мала фінансової підтримки великих автовиробників, почала втрачати позиції. Команда залишалася вірною атмосферним двигунам Cosworth DFV, через що значно поступалася у потужності конкурентам з Ferrari, Renault та Brabham.
Остання перемога команди відбулася на Гран-прі Детройта 1983 року завдяки Мікеле Альборето. Ця перемога також стала останньою в історії для легендарного двигуна Ford Cosworth DFV.
У 1984 році команду спіткав скандал: Tyrrell звинуватили у використанні нелегального баласту (свинцевих кульок у водному баку) для штучного зниження ваги боліда під час гонки. Команду було дискваліфіковано з чемпіонату, а всі її результати за той рік анульовано.
Останні роки та продаж команди Попри хронічний брак фінансування, Tyrrell періодично дивувала технічними інноваціями. У 1990 році конструктор Харві Постлтуейт створив болід Tyrrell 019 із піднятим носовим обтікачем («носом дельфіна»), що згодом стало аеродинамічним стандартом для всіх команд Формули-1. Того року Жан Алезі двічі фінішував другим.
У 1997 році Кен Тіррелл, втомлений від постійного пошуку спонсорів, продав команду консорціуму British American Tobacco (BAT). Сезон 1998 року став останнім для Tyrrell Racing в історії. Останню гонку за команду провели Міка Сало та Тора Такагі на Гран-прі Японії 1998 року.
З 1999 року база та ліцензія команди перейшли до новоствореної BAR, яка згодом еволюціонувала в Honda, Brawn GP, і врешті-решт — у сучасну заводську команду Mercedes.
Результати виступів у Формулі-1
Рік Шасі Двигун Шини Пілоти Очки Місце в КК 1970 March 701Tyrrell 001 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 Джекі Стюарт Франсуа Север 0* —* 1971 Tyrrell 001Tyrrell 002Tyrrell 003 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 Джекі Стюарт Франсуа Север 73 1-е 1972 Tyrrell 002Tyrrell 003Tyrrell 004Tyrrell 005Tyrrell 006 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 Джекі Стюарт Франсуа Север 51 2-е 1973 Tyrrell 005Tyrrell 006 Ford Cosworth DFV 3.0 V8 Джекі Стюарт Франсуа Север 82 2-е ... 1998 Tyrrell 026 Ford Cosworth ED5 3.0 V8 Міка Сало Тора Такагі 0 11-е \* Примітка: У 1970 році більшість очок команда заробила на клієнтському шасі March, тому як конструктор Tyrrell балів у КК не отримала.
Див. також Кен Тіррелл Джекі Стюарт Tyrrell P34 British American Racing
Примітки
Посилання Історія команди на офіційному сайті Формули-1 (англ.) Статистика виступів Tyrrell на StatsF1 (англ.)