Middle strike (мідл страйк; «середнє ураження») — клас ударних БпЛА середньої дальності, що закриває проміжок між ударами FPV-дронами та стратегічними ударами вглиб території противника, так званим Deep strike.

Термін не є офіційним і позначає не чітко визначений окремий клас БпЛА, а є загальним для ударів на оперативну глибину. Різні джерела по-різному визначають дистацію дії «мідлстрайків»: наприклад, 30—200 км або 150—300 км, основні цілі — штаби, логістичні вузли, засоби РЕБ/РЕР і ППО, які розташовані за десятки кілометрів від лінії фронту.

Історія

Україна

В Україні «middle strike» з'явився внаслідок розвитку дронової індустрії під час повномасштабного російського вторгнення. Назва позначає, що такі БПЛА займають проміжну роль між невеликими FPV-дронами та далекобійними «deep strike», які уражають стратегічні об'єкти за сотні-тисячі кілометрів. Перші повідомлення про «мідлстрайк» з'явилися 2023 року, їхніми основними операторами були ГУР, ССО та СБУ, проте масового застосування не було до осені 2024 року. Станом на жовтень 2025 вони стали повносправним класом БплА в українських військах: наприклад, дрони «Рубака» та «Хакі» регулярно вражали об'єкти в окупованому Криму. Розпочалось також створення «мідлстрайків» на основі «діпстрайків»: так на основі FP-1 виник FP-2.

Упродовж травня — червня 2026 року за допомогою таких дронів Сили оборони України розпочали масовану кампанію з ураження російської логістики на окупованих територіях. Зокрема, ними уражають автоцистерни, що постачають пальне на фронт і в окупований Крим, посилюючи дефіцит пального. Також у цей час мідлстрайки кілька разів атакували Чонгарський міст. У цих атаках вагоме значення мають БпЛА Hornet, Morrigan, FP-2 та «Бегемот».

У серпні 2026 року фонд «Повернись живим» повідомив про передачу 5400 middle strike дронів Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України. За повідомленням фонду, у липні 2026 року спецпризначенці ЦСО «А» уразили понад 500 розрахунків БпЛА, більш як 200 складів та 54 артилерійські системи й самохідні артилерійські установки російських військ.

У серпні 2026 року фонд Сергія Притули повідомив про передачу ГУР та СБУ розвідувально-ударних засоби на суму понад 85 млн гривень в межах збору «Щелепи». Туди зокрема увійшли 30 баражуючих боєприпасів RAM-2X, які уражати цілі на відстані понад 150 км.

Росія В Росії БпЛА цього типу з'явились 2019 року, коли «Ланцет» отримав покращені системи зв'язку та далекобійність порядку 100 км. Пізніше з'явились «Італмас», «КУБ-2», «Изделие-53», а з 2025 року росіяни використовують «Шахеди» серії «Ъ» з камерами та радіокеруванням у цій ролі.

Опис Точного визначення поняття не існує, «мідлстрайки» мають різні характеристики та призначення. Наприклад, «Булава» та RAM-2X мають дальність до 100 км та бойові частини до 5 кг, FP-2 — 200 км і 100 кг відповідно.

Ключовою відмінністю «мідлстрайків» від «діпстрайків» є наявність у першого засобів зв'язку для ручного керування, тоді як другий наводиться на ціль автономно, наприклад, за інерційною та супутниковою (GPS) навігацією. Це дозволяє операторам «мідлстрайків» підтримувати зв'язок, візуально наводити дрон на ціль і підтверджувати ураження. Зазвичай від «мідлстрайків» вимагається вища точність, оскільки вони типово працюють по нестаціонарних цілях невеликого розміру.

Попри те, що дрони середньої дальності працюють на значно менших віддалях, ніж «діпстрайки» FP-1 та «Лютий», вони є складнішими технологічно, позаяк у жорстких фронтових умовах вони повинні мати модулі донаведення на ціль, додаткові засоби зв'язку й складніші навігаційні системи. Створення зв'язку, який здатен працювати на віддалі понад 30 кілометрів є одним із головних викликів для розробників.

Перед застосуванням дронів проводять розвідку: після підтвердження розташування цілі її координати передаються операторам для ураження. На шляху до цілей зазвичай перебувають ворожі засоби РЕБ та ППО, зокрема дрони-перехоплювачі. Це змушує операторів дронів літати на меншій висоті, що збільшує ризик втрати, а тому їх часто запускають у парі із дроном-розвідником на кшталт «Shark» або «Лелека», який ретранслює сигнал і може виконувати дорозвідку цілі.

Примітки

Посилання