Пігуляк Микола Миколайович народився 9 липня 1968 року у місті Рахів на Закарпатті. Письменник, поет та архітектор.
Освіта У 1985 році вступив до Львівського політехнічного інституту, де вивчав архітектуру та містобудування. З 1987 по 1989 роки проходив військову службу. У 1992 році здобув вищу освіту за фахом архітектора та розпочав свою трудову діяльність з посади інженера-архітектора Рахівського архітектурно-містобудівельного МП «Архітектура».
Кар'єра Працював архітектором госпрозрахункового підрозділу при відділі містобудування та архітектури Рахівської райдержадміністрації. З 1999 року працював на посаді головного архітектора Рахівського району.
З 2012 року проживає у м. Ужгород. З 2012 року працює на посаді головного архітектора Закарпатської області - начальника управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації.
Громадська діяльність Є членом Національної спілки архітекторів України та головою спілки урбаністів Закарпатської області. Нагороджений подякою прем’єр-міністра України та Почесною грамотою і нагрудним знаком Кабінету Міністрів України за особистий внесок у забезпечення розвитку містобудування та архітектури держави. Окрім своєї архітектурної діяльності, відомий як письменник та поет.
Літературна діяльність У 2024 році Микола Пігуляк став лауреатом Всеукраїнського літературного конкурсу прозових видань імені ім. О. Кравченко (Девіль) (роман "Несподіваний бенефіціар")
2024 рік - лауреат обласної літературної премії імені Федора Потушняка (повість «Парад прапорів»).
2026 рік - відзнака Комітету літературної Премії імені М.В. Гоголя ( роман «Кухмейстер»).
Творчий доробок - видані книги
Збірка віршів «Турлаш»; Повість-фентезі «Код аквасвіту»; Повість «Горизонти жадання»; Роман «Змова бохтарень»; Роман «Несподіваний бенефіціар»; Роман «Кухмейстер»; Повість «Парад прапорів»; Повість «Заповіт з терміном».