Йоганнес Вільгельм Ергардт Генчель (; 22 листопада 1851, Пульсніц — 22 грудня 1927, Берлін) — німецький офіцер, генерал-лейтенант Саксонської армії.
Біографія Генчель був братом Мартіна Генчеля (помер 1898 року), професора Дрезденської кадетської школи. З 1865 до середини червня 1868 року він навчався в княжій школі Святої Афри в Майсені.
1 жовтня 1869 року вступив в польовий артилерійський полк № 12 в Дрездені. Учасник Французько-прусської війни. 10 травня 1871 року відряджений в 15-й армійський корпус і призначений в фортечний артилерійський полк № 12 в Меці. Того ж року повернувся в польовий артилерійський полк № 12, з 1 листопада 1872 року служив в 12-му піхому артилерійському батальйоні. 1 липня 1873 року відряджений в піший артилерійський полк № 12 15-го армійського корпусу в Меці, з 28 червня 1874 року — полковий ад'ютант. 22 квітня 1886 року призначений в прусську комісію з випробування артилерії в Берліні-Вільгельмсдорфі. З 20 березня 1889 року — головний артилерійський офіцер артилерійських майстернь і складів в Дрездені. З 3 грудня 1890 року — директор відділу технологій, з 1892 року — відділу озброєнь Саксонського військового міністерства в Дрездені. З 24 березня 1893 року — командир дивізіону польового артилерійського полку № 12, з 18 грудня 1894 року — батальйону пішого артилерійського полку № 12, з 13 грудня 1895 року виконував обов'язки командира полку. З 22 лютого 1899 року — директор артилерійський майстернь і складів в Дрездені. З 18 грудня 1899 року — оберцойгмайстер (головний директор) управління цойгмайстера (квартирмейстера артилерії) в Дрездені. 14 січня 1903 року звільнений у відставку з пенсією і правом носіння форми.Militär-Wochenblatt. Nr. 8 vom 27. Januar 1903, S. 240.
Вийшовши на пенсію, Генчель підтримував тісні зв'язки з заводом Grusonwerk і продовжував свою роботу в артилерійсько-технічній галузі.
Після початку Першої світової війни Генчель надав свій будинок у Вернігероде під офіцерську їдальню. 2 серпня 1914 року призваний на службу і того ж року був призначений в Комісію з випробування артилерії в Берліні-Вільгельмсдорфі та створив у своєму домі пункт збору захоплених актів, друкованих матеріалів та документів. 14 липня 1915 року остаточно звільнений у відставку.
Звання
Фенріх портупеї запасу (1 жовтня 1869) Фенріх портупеї (1 січня 1870) Другий лейтенант (29 липня 1870) Перший лейтенант (28 червня 1874) Гауптман (1 квітня 1881) Майор без патенту (1 квітня 1889; отримав патент 7 вересня 1889) Оберстлейтенант (18 жовтня 1893) Оберст (11 грудня 1896) Генерал-майор (20 квітня 1900; патент від 4 липня 1899) Генерал-лейтенант запасу (14 липня 1915)
Нагороди
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 (10 травня 1871) Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (27 квітня 1881) офіцерський хрест (24 березня 1893) командорський хрест 2-го класу (20 квітня 1901) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (27 липня 1889) 2-го класу (21 квітня 1899) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (22 квітня 1893) Орден Червоного орла 3-го класу (23 червня 1897) Орден «За військові заслуги» (Баварія), лицарський хрест 1-го класу (29 грудня 1898) Орден Білого Сокола, командорський хрест 1-го класу (7 липня 1902) Орден Заслуг (Саксонія), командорський хрест 1-го класу (14 січня 1903)
Примітки
Література
Ralph Ruß: Afranisches Ecce 1928. 33. Heft, Dresden 1928, S. 13. (Digitalisat)
Посилання
Генчель на сайті The Prussian Machine.