Єврейський квартал Тршебича () — район і колишнє гетто в місті Тршебич, розташованому в західній Моравії, Чехія. Єврейський квартал розташований на північному березі річки Їглава і є одним із найкраще збережених єврейських кварталів у Європі. У 2003 році, разом із сусіднім єврейським кладовищем та базилікою Святого Прокопа у Тршебичі, єврейський квартал був внесений до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, оскільки він свідчить про обмін культурами та цінностями в регіоні. Станом на 2013 рік це була єдина єврейська пам'ятка за межами Ізраїлю, що входить до Списку Світової спадщини.
Опис Єврейський квартал оточений скелями та річкою, у ньому розташовано 123 будинки та дві синагоги. Над кварталом на пагорбі розташований єврейський цвинтар, на якому містяться приблизно 4000 надгробків. Цвинтар має дві секції: одна датується 15 століттям, а інша — 19 століттям. Житлові будівлі у кварталі, як правило, мають стиль кондомініумів, із кількома (іноді до 16) власниками окремих будинків. Однак архітектура кварталу дуже відмінна (навіть у різних частинах одного й того ж будинку), що демонструє безперервне використання кварталу протягом століть.
Історія Найдавніша згадка про синагогу в Тршебичі датується 1590 роком, хоча багато надгробків на цвинтарі набагато давніші. У 16 столітті було видано накази про виселення всіх євреїв з міста, хоча їх не виконали. Давніша з двох синагог, що досі стоять, датується серединою 1600-х років. Незвично для Європи того часу, єврейський квартал мав власне самоврядування з обраним магістратом та радниками, починаючи з епохи Відродження. У 1894 році місто мало мера, і воно називалося Замості (що означає «через міст»).
Усі корінні єврейські мешканці (у 1890 році тут проживало майже 1500 євреїв, але в 1930-х роках лише 300 з них були єврейського віросповідання) були депортовані та вбиті в концентраційних таборах нацистами під час Другої світової війни. Лише десять із них повернулися після війни. Тому багато будівель єврейського містечка (наприклад, ратуша, кабінет рабина, лікарня, будинок для бідних чи школа) більше не виконують свого початкового призначення, а будинки тепер належать людям неєврейського віросповідання.
Примітки