Тристоронні зустрічі представників США, України та Росії в Абу-Дабі 2026 року — серія тристоронніх переговорів, що відбулися наприкінці січня й на початку лютого 2026 року в Абу-Дабі (ОАЕ), між делегаціями США, України та Росії. На переговорах, організованих урядом ОАЕ, обговорювалися параметри припинення російсько-української війни. Вони розпочалися 23 січня 2026 року й тривали 24 січня; наступний раунд відбувся 4 та 5 лютого 2026 року. Це були перші переговори за участю трьох держав — США, Росії та України — від початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.

Передумови Журналісти та офіційні особи характеризували переговори в Абу-Дабі як першу публічно підтверджену тристоронню зустріч між США, Україною та Росією після значної ескалації війни 2022 року.

Переговорам передували попередні дипломатичні контакти: Дональд Трамп і Володимир Зеленський зустрілися на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарія), а американська делегація, до складу якої входили Стів Віткофф і Джаред Кушнер, напередодні ввечері провела зустріч із Володимиром Путіним у Москві.

Делегації та теми переговорів Згідно з повідомленнями ЗМІ та офіційними комюніке, у переговорах брали участь делегації на чолі з високопоставленими посланцями та перемовниками від США, України й Росії. Серед учасників і політичні, і військові представники. До американської делегації входили спеціальний посланець Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер, до української — керівник Офісу Президента Кирило Буданов і радник з питань національної безпеки Рустем Умєров, тоді як російську делегацію представляли начальник російської військової розвідки адмірал Ігор Костюков та спеціальний представник Кирило Дмитрієв.

Публічні заяви та журналістські матеріали свідчили, що переговори було скликано для обговорення параметрів завершення війни. У низці публікацій наголошувалося, що одним із центральних питань переговорів був статус регіону Донбасу та пов'язані з ним територіальні суперечки.

Хронологія

Перший раунд: 23–24 січня 2026 року Делегації зустрілися 23 січня 2026 року, а обговорення тривали й 24 січня. Представники держав-учасниць заявили, що переговори зосереджувалися на параметрах майбутніх домовленостей і процедурі подальших консультацій. Американські посадовці охарактеризували перший раунд як дуже оптимістичний і конструктивний, а речник уряду ОАЕ також відзначив «позитивну та конструктивну атмосферу».

Одним із головних каменів спотикання стала вимога Росії, щоб Україна вивела війська з тих частин Донбасу, які ще перебували під її контролем, і передала їх Росії, на що українська сторона не погодилася. Крім того, обговорювалися ситуація на Запорізькій атомній електростанції та питання того, хто має здійснювати контроль над нею.

Подальший розвиток подій 31 січня 2026 року, напередодні другого раунду переговорів в Абу-Дабі, російський представник Кирило Дмитрієв провів зустріч у Маямі з американською делегацією, до складу якої входили Стів Віткофф, Скотт Бессент, Джаред Кушнер і Джош Ґрюнбаум. Жодних подробиць переговорів не було оприлюднено, однак Стів Віткофф заявив, що вони були «продуктивними та конструктивними».

3 лютого 2026 року генеральний секретар НАТО Марк Рютте несподівано відвідав Київ, де зустрівся з Володимиром Зеленським, а також виступив у Верховній Раді України. Напередодні уночі відбулася масована атака на Україну, і Рютте заявив, що такі дії свідчать про несерйозне ставлення Росії до миру. Водночас він додав, що «прямі переговори вже тривають, і це важливий поступ». Крім того, Рютте заявив, що деякі європейські союзники розгорнуть війська в Україні одразу після досягнення миру; це передбачатиме «війська на землі, літаки в повітрі та кораблі в Чорному морі», тоді як США нададуть безпекові гарантії.

Другий раунд: 4–5 лютого 2026 року Наступний раунд переговорів був призначений на 4 і 5 лютого 2026 року. Спочатку цю зустріч планували провести 1 лютого, проте її відклали через розвиток кризи у відносинах між США та Іраном, пов'язаної з іранською ядерною програмою

На зустрічі 4 лютого Росія попередила Україну, що війна триватиме, якщо Україна не погодиться на вимоги Росії. За повідомленнями, від попереднього раунду переговорів позиція Росії не зазнала жодних змін. Головним питанням залишався контроль над територіями: Росія вимагала передачі решти території Донбасу, яку вона ще не контролювала, а саме близько 20 % Донецької області, а також решти територій Херсонської та Запорізької областей, які вона раніше повністю анексувала де-юре. Попри це представник України Рустем Умєров заявив, що переговори були «змістовними та продуктивними» й зосереджувалися на конкретних кроках та практичних рішеннях.

Раніше Зеленський був заявив, що переговори щодо безпекових гарантій із західними союзниками вже завершено. Коаліція охочих мала розгорнути війська в Україні одразу після досягнення режиму припинення вогню, тоді як США підтримали б військове втручання в разі неодноразового порушення Росією умов перемир'я. Натомість Росія неодноразово відкидала можливість присутности західних військ в Україні

5 лютого повідомлялося, що Росія ще й вимагала міжнародного визнання анексованих територій частиною Російської Федерації. Того дня було досягнуто домовленості про обмін військовополоненими, який Зеленський назвав «важливим результатом» переговорів.

Реакція та наслідки Одним із результатів переговорів стала домовленість про обмін 314 військовополоненими — по 157 з кожного боку. Це був перший обмін полоненими за п'ять місяців. Станом на вересень 2025 року в російському полоні залишалося понад 2500 військовополонених.

Окрім обміну військовополоненими, після завершення двох раундів переговорів сторони не оголосили про жодну офіційну угоду, припинення вогню чи всеосяжне врегулювання. Українські посадовці схарактеризували зустрічі як конструктивні, водночас зазначивши, що політичні й територіальні питання залишилися невирішеними. Представники США та Росії також назвали обговорення конструктивними, проте наголосили, що територіальні суперечки залишаються головною перешкодою.

Позаяк переговори з Росією щодо припинення війни не дали результатів, а Росія наполягала на продовженні війни, то ЄС і США почали готувати нові санкції проти Росії. Європейський Союз працював над новими обмеженнями щодо російського «тіньового флоту» нафтових танкерів, тоді як США ще в жовтні 2025 року запровадили санкції проти компаній «Роснєфть» і «Лукойл». Західні санкції проти російського нафтового та газового секторів мали відчутний вплив: за перші одинадцять місяців 2025 року доходи Росії від нафти й газу скоротилися на 22 %.

6 лютого 2026 року Європейський Союз оголосив про свій двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він передбачав повну заборону морських послуг для перевезення нафти та поширювався ще на 43 судна російського «тіньового флоту». Санкційний пакет розширили новими заборонами на імпорт металів, хімічної продукції та критично важливих корисних копалин. Крім того, було розширено експортні обмеження на товари й технології, які можуть сприяти російським військовим діям, зокрема матеріали для виробництва вибухових речовин. До санкційного списку додали ще 20 російських регіональних банків. Під обмеження потрапили й кілька банків у третіх країнах, яких звинуватили у сприянні торгівлі підсанкційними товарами.

Стів Віткофф заявив, що «обговорення триватимуть, і в найближчі тижні очікується подальший поступ».

Див. також Дипломатія російсько-української війни (з 2014) Українсько-російські переговори (2022) Сполучені Штати Америки під час російсько-української війни

Примітки

Посилання UAE National Media Authority — UAE President meets heads of delegations participating in US-Russia-Ukraine trilateral talks