Ян Грудзінський ()(нар. 20 листопада/3 грудня 1907 у Києві, загинув у травні/червні 1940 у Північному морі ) – капітан ВМС Польщі. У період з 1928 по 1940 служив у ВМС II Польської Республіки. З 10 листопада по 13 грудня 1938 командував допоміжним кораблем ORP «Куявяк», а під час Другої світової війни командував підводним човном «Ожел» (). Кавалер Ордена Віртуті Мілітарі.
Освіта Ян Грудзінський народився 3 грудня 1907 року в Києві, син Станіслава та Регіни, уродженої РадецькоїS. Łaszkiewicz, s.11.. Після здобуття Польщею незалежності, наприкінці 1918 року, його батьки переїхали до Львова, де в 1921 році вступив до Кадетського корпусу № 1 та отримав атестат про повну середню освіту. У 1928 році закінчив Торунську школу морських офіцерів з 16-м рангом і був підвищений до офіцерів зі старшинством 15 серпня 1928 року. Він закінчив її разом з Людвіком Ліходзеєвським та іншими.
Пізніше, будучи постійним офіцером морського корпусу, підвищив свою кваліфікацію. Закінчив 1-й курс офіцерів підводної зброї (1 грудня 1933 р. – 31 серпня 1934 р.), у 1936 році пройшов місячне стажування на трансатлантичному лайнері «MS Piłsudski», а в 1937 році (з 1 лютого по 30 червня) — 2-й курс офіцерів підводної служби.
Військова служба Спочатку служив у штабі Військово-морських сил командиром взводу курсантів запасу. У 1929 році його ненадовго перевели до Пінської флотилії, після чого став командиром берегової артилерійської роти на Гелі. З 1932 року служив на флоті в Гдині на посаді заступника командира підводного човна «Подгалянін» . У 1934 році він став командиром мінної групи на підводному човні «Смок». У 1936 році його підвищено до звання капітана ВМС . У 1938 році він брав участь у будівництві підводного човна « Сеп», після чого командував торпедним катером « Куявяк» . Потім він розпочав службу на підводних човнах. Наприкінці 1938 року його призначили заступником командира підводного човна «Сеп», а незадовго до початку Другої світової війни його перевели до підводного човна «Ожел».
Під час вересневої кампанії, коли «Ожел» перебував у морі, через хворобу лейтенанта-командора Генріка Клочковського, прийняв командування кораблем. 14 вересня «Ожел» увійшов до Таллінна, Естонія, де Клочковський мав зійти на берег, але наступного дня корабель було незаконно інтерновано. Він був одним із ініціаторів спроби втечі, яка вдалася 17 вересня, і «Ожел» вийшов у море. У той час капітан Ян Грудзінський вирішив продовжити бойові дії в Балтійському морі, і, вичерпавши всі інші варіанти, вирішив пройти через Данські протоки до Великої Британії. 7 жовтня ОРП «Ожел» без карт та інших навігаційних засобів розпочав подорож до Англії, куди прибув – пройшовши Данські протоки – 14 жовтня .
У Великій Британії капітан Грудзінський, наказом Командування ВМС № 2 від 21 жовтня 1939 року, був призначений командиром підводного корабля «Ожел», який після завершення необхідного ремонту наприкінці 1939 року регулярно здійснював бойові патрулювання в Північному морі. Під час цих плавань, у 1940 році, потопив великий військовий транспортний корабель «Ріо-де-Жанейро» та, ймовірно, один менший патрульний корабель .
23 травня 1940 року «Ожел» вирушив, що згодом виявилося його останнім рейсом, під час якого мав патрулювати протоку Скагеррак. Відтоді будь-який зв'язок з кораблем був втрачений, і він затонув у Північному морі за невідомих обставин та дати. Ймовірною причиною затоплення стало наїзд на міну в невідомому британському мінному полі. 11 червня корабель був оголошений зниклим після того, як не повернувся до Росайта у заплановану дату повернення 8 червня. Капітан Грудзінський загинув разом з усією своєю командою . Уламки корабля так і не були знайдені.
Підвищення звання Йому було присвоєно такі офіцерські звання:
Подпоручник ВМС – 1928 Поручник ВМС – 1932 Капітан ВМС – 1936 Лейтенант-командер – 1940 (посмертно)
Відзнаки За героїзм під час командування кораблем «Ожел» капітан ВМС Ян Грудзінський був посмертно підвищений до звання другого лейтенанта-командора та посмертно нагороджений Золотим хрестом Ордена Віртуті Мілітарі (1940). Раніше також був нагороджений Срібним хрестом Ордена Віртуті Мілітарі (1939) , а також Хрестом Доблесті, Військово-морською медаллю та Британським орденом «За видатні заслуги» . Є єдиним офіцером в історії польського флоту, який двічі був нагороджений Орденом Віртуті Мілітарі.
Його ім'ям названо одну з вулиць у Гдині, початкову школу № 20 у Гданську та початкову школу № 9 у Щецині.
У культурі У фільмі «Орел: Останній патруль» його персонажа зіграв Томаш Зєнтек .
Примітки
Бібліографія