Тристоронні зустрічі представників США, України та Росії в Женеві 2026 року

Тристоронні зустрічі представників США, України та Росії в Женеві 2026 року — третій раунд тристоронніх переговорів між делегаціями Сполучених Штатів Америки, України та Росії. Зустрічі відбулися в Женеві 17 і 18 лютого 2026 року. Формат переговорів був аналогічним до того, у якому кількома тижнями раніше проходили зустрічі в Абу-Дабі.

Женевські переговори відбулися тоді, коли починався п'ятий рік російсько-української війни, бойові дії тривали на кількох напрямках, а численні раунди переговорів досі не дали відчутних результатів.

Передумови Перші переговори в тристоронньому форматі між США, Україною та Росією, що відбулися в Абу-Дабі, завершилися без досягнення домовленостей щодо ключових спірних питань, як-от припинення вогню, територіальних суперечок, майбутнього Запорізької атомної електростанції, яка перебувала під контролем Росії, а також безпекових гарантій для запобігання новому російському вторгненню. Попри це учасники назвали переговори конструктивними, а після їх завершення відбувся обмін полоненими.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що під час цього раунду буде розглянуто ширше коло питань, ніж обмежений перелік тем, які раніше обговорювалися в Абу-Дабі. Крім того, він зазначив, що не очікує значних зрушень у перший день переговорів, позаяк наперед заплановано, що вони триватимуть два дні. Видання The Kyiv Independent повідомляло, що переговорам передував тиждень різких заяв російських посадовців, які натякали, що лише капітуляція України відповідатиме цілям Москви. Зі слів Президента України Володимира Зеленського, головною темою переговорів мали стати територіальні питання.

Передісторія 7 лютого 2026 року Зеленський заявив, що США прагнуть досягти угоди про завершення війни до червня 2026 року та запросили Україну і Росію на переговори наступного тижня в США, ймовірно в Маямі. Він підтвердив, що Україна братиме участь у цих переговорах. Зеленський додав, що якщо до червня домовленості не буде досягнуто, США, ймовірно, чинитимуть тиск на обидві сторони, щоб прискорити процес. Однак міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що переговорам ще дуже далеко до завершення. Він відкинув те, що назвав «надто оптимістичними оцінками» досягнутого прогресу, і ствердив, що США відійшли від умов, погоджених під час російсько-американського саміту 2025 року, тобто від так званого «духу Анкориджа». Лавров фактично відкинув і американсько-український мирний план із 20 пунктів, який раніше розглядали як можливу основу майбутніх переговорів.

11 лютого Зеленський заявив, що зустрічі розпочнуться 17 або 18 лютого й будуть присвячені насамперед територіальним питанням. Пропозиція США передбачала створення в тих районах Донбасу, які не контролювала Росія (тобто приблизно на 20 % території Донецької області), демілітаризованої буферної зони зі статусом вільної економічної зони. Проте і Україна, і Росія поставилися до цієї ідеї скептично. Зеленський додав, що мирну угоду повинна буде схвалити Україна — або шляхом голосування у парламенті, або на загальнонаціональному референдумі. Керівник парламентської фракції партії Слуга народу, що має більшість у парламенті, Давид Арахамія за місяць до того заявляв, що референдум доцільно провести одночасно з виборами президента. Водночас Зеленський наголосив, що вибори в Україні відбудуться лише після досягнення режиму припинення вогню та отримання належних безпекових гарантій. 14 лютого під час Мюнхенської безпекової конференції Зеленський заявив, що США пропонують у межах мирної угоди безпекові гарантії строком на 15 років, тоді як Україна хотіла б, щоб вони діяли понад 20 років. Пізніше він додав, що Україна готова провести демократичні вибори, якщо США допоможуть забезпечити двомісячне перемир'я, потрібне для надання безпекових гарантій і підготовки до виборів.

13 лютого речник Кремля Дмитро Пєсков оголосив, що Росія візьме участь у тристоронніх переговорах, які відбудуться 17 і 18 лютого в Женеві (Швейцарія). Він додав, що російську делегацію очолить Володимир Мединський. У статті The Kyiv Independent це призначення було витлумачене як ознака можливого посилення жорсткости російської позиції під час переговорів з огляду на його безкомпромісну риторику на попередніх зустрічах. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що призначення Мединського свідчить про відсутність у Росії прагнення досягти мирної угоди. Водночас напередодні переговорів президент США Дональд Трамп закликав Київ швидше рухатися до укладення угоди. «Україні краще якнайшвидше сісти за стіл переговорів», — заявив Трамп журналістам на борту президентського літака, натякаючи на те, що США та Росія «перебувають у становищі», яке дає змогу досягти домовлености.

Делегації Американську делегацію очолювали спеціальний представник Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. До її складу входили міністр армії США Ден Дрісколл і командувач Європейського командування збройних сил США та верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич

Українську делегацію очолював секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров. До її складу входили керівник Офісу Президента Кирило Буданов, начальник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Гнатов, голова парламентської фракції партії Слуга народу Давид Арахамія, заступник Буданова Сергій Кислиця та заступник начальника Головного управління розвідки України Вадим Скібіцький..

Російську делегацію очолював помічник президента Володимир Мединський. До її складу входили заступник міністра закордонних справ , спеціальний представник Кирило Дмитрієв та начальник військової розвідки адмірал Ігор Костюков.

Переговори

Перший день: 17 лютого 2026 року Зустріч 17 лютого відбулася після обіду, після того як американська делегація вранці провела в Женеві переговори з іранською делегацією щодо ядерної програми Ірану. У перший день перемовини тривали шість годин і проходили за зачиненими дверима.

Керівник української делегації Рустем Умєров заявив, що зустріч була «зосереджена на практичних питаннях та механізмах можливих рішень», і подякував американській делегації за «конструктивну співпрацю». Джерело, наближене до російської делегації, повідомило, що переговори були «дуже напруженими», хоча й зазначило, що вони продовжаться наступного дня. Зі слів американського представника Стіва Віткоффа, було досягнуто «суттєвого поступу».

Зеленський охарактеризував перший день переговорів як «складний» і звинуватив Росію в затягуванні процесу, який, на його думку, вже можливо б наближався до завершальної стадії.

Речник Зеленського повідомив, що під час переговорів обговорювали Донбас і майбутнє Запорізької атомної електростанції, яка перебувала під контролем Росії — питання, які залишалися головними каменями спотикання від початку переговорного процесу.

Агентство ТАРС повідомило з посиланням на італійські дипломатичні джерела, що в Женеві були присутні також представники Італії, Німеччини, Франції та Великої Британії, які, як очікувалося, мали провести окремі зустрічі з українською та американською делегаціями на полях переговорів.

Другий день: 18 лютого 2026 року На другий день зустріч тривала менш як дві години вранці та завершилася «раптово». Як і напередодні, переговори проходили за зачиненими дверима.

Президент Зеленський заявив, що в порядку денному другого дня були гуманітарні питання, зокрема кроки щодо обміну військовополоненими та звільнення цивільних осіб.

Ознакою можливого гальмування переговорного процесу стало те, що два головні американські перемовники — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — не брали участі в засіданні 18 лютого. Зі слів американських та українських посадовців, цього дня США представляли інші, менш високопоставлені учасники переговорів.

Керівник російської делегації Володимир Мединський охарактеризував зустріч як «важку, але ділову». Керівник української делегації Рустем Умєров повідомив, що «переговори були інтенсивними та змістовними».

Проміжний розвиток подій 24 лютого спеціальний посланець Стів Віткофф оголосив, що в четвер, 26 лютого, у Женеві відбудеться двостороння зустріч американських та українських посадовців. Переговори відбулися в готелі Four Seasons. Українську делегацію очолював Рустем Умєров; до її складу входив міністр економіки України Олексій Соболев. Американську делегацію очолювали Стів Віткофф і Джаред Кушнер; до її складу входив ще й міністр фінансів США Скотт Бессент. Головною метою переговорів було післявоєнне економічне відновлення України, зокрема так званий «Пакет процвітання» (Prosperity Package), призначений для фінансування відбудови країни. Україна сподівалася залучити за наступні 10 років близько 800 мільярдів доларів США державних і приватних коштів, спрямованих на відновлення держави. Ще однією метою зустрічі була підготовка до наступного раунду тристоронніх переговорів із Росією, які, зі слів Зеленського, могли відбутися на початку березня. Він повідомив, що американська та українська делегації обговорять обмін військовополоненими між Україною та Росією. Крім того, він зазначив, що військова частина переговорів наближається до завершення і що учасники переговорного процесу майже узгодили повний проєкт документа щодо моніторингу режиму припинення вогню. Вранці та ввечері того самого дня, також у Женеві, Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з іранською делегацією з питань переговорів щодо іранської ядерної програми.

Напередодні двосторонньої зустрічі, 25 лютого, Трамп під час телефонної розмови повідомив Зеленському, що хотів би завершення війни протягом місяця, а ще обговорив можливість тристоронньої зустрічі за участю Трампа, Зеленського та Путіна. Трамп ще раз підтвердив свою готовність надати Україні суттєві гарантії безпеки з боку США в межах мирної угоди. Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відповів, що для завершення конфлікту «немає жодних кінцевих термінів», а Росія має власні завдання й працює над їхнім виконанням. Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що ще зарано робити «прогнози» або говорити про те, на якому етапі перебуває мирний процес.

28 лютого керівник Офісу Президента України Кирило Буданов заявив, що Росія погодилася прийняти запропоновані США гарантії безпеки для України. Проте 5 березня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров це заперечив, заявивши, що Москва не бачила й не приймала жодних західних гарантій безпеки для України.

5 березня було оголошено, що під час першого раунду тристоронніх переговорів Росія та Україна досягли домовлености про обмін військовополоненими. Перший етап обміну розпочався цього дня, коли кожна сторона передала по 200 полонених; другий етап відбувся 6 березня, коли було обміняно по 300 полонених. Загалом протягом двох днів кожна сторона передала іншій по 500 військовополонених.

21 і 22 березня в Маямі, штат Флорида, відбулися двосторонні зустрічі делегацій США та України. Основну увагу було зосереджено на питаннях надійних гарантій безпеки та гуманітарному напрямі, зокрема обміні й поверненні українських громадян. Зеленський заявив про досягнутий поступ у питанні військовополонених. Україна очікувала, що ці зустрічі стануть підготовчим етапом до майбутніх тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії.

Після цього за посередництва США та ОАЕ відбулося кілька обмінів військовополоненими. 11 квітня було проведено обмін, у межах якого 175 українських військовослужбовців і 7 цивільних осіб було обміняно на 175 російських військовослужбовців. 24 квітня Росія та Україна обмінялися 193 військовополоненими з кожного боку. 15 травня було обміняно по 205 військовополонених з кожного боку в межах першого етапу запланованого обміну за формулою «1000 на 1000» між Росією та Україною.

Подальші тристоронні переговори