Ладіслав Кубічек (; 3 січня 1926, Рахів — 11 вересня 2004, Тршебениці, округ Літомержиці) — чеський католицький священник, лікар, відома постать Чеської католицької церкви ХХ століття. У часи до листопадової революції зазнавав цькування з боку комуністичного режиму та державного нагляду за церквами (так званих церковних секретарів). Був дійсним каноніком Літомержицької кафедральної капітули та головою Літомержицької єпархіальної благодійної організації. Став жертвою особливо жорстокого вбивства.

Життєпис

Народився в Рахові в тодішній Підкарпатській Русі у складі Чехословаччини. Ще в день свого народження прийняв хрещення від місцевого священника. Вивчав медицину (у 1950 році закінчив медичний факультет університету Масарика) і з 1950-х років працював лікарем у різних місцях Моравії (наприклад, у Їглаві, у прикордонному селі Вратєнін або в Новому Месті-на-Мораві). Однак у 1959 році звільнений «через вороже ставлення до народно-демократичного ладу» та засланий до Карвіни на роботу в шахті. Невдовзі ув'язнений за релігійну діяльність. Після звільнення почав працювати шліфувальником штучного каміння.Kandidáti na blahořečení a svatořečení Екстерном вивчав богослов'я і 7 ​​лютого 1967 таємно висвячений на католицького священника єпископом Штепаном Трохтою, але не долучений до адміністраторства.

1 серпня 1969 наділений правом адміністратора,Acta curiae litomericensis, Litoměřice 1969 коли одержав державний дозвіл на виконання священницького служіння і був призначений капеланом у Нимбурку та одночасно адміністратором парафії Велеліби поблизу Нимбурка. З 1 серпня 1970 призначений адміністратором у Бенешові-над-Плоучниці та виїзним адміністратором (administrator excurrendo) у селах Горні Габартиці, Єдлка, Мала Буковина і Марквартиці. Однак працювати на цих парафіях зміг тільки два роки. У 1972–1975 роках був настоятелем у селі Слоуп-в-Чехах в окрузі Чеська Липа. Потім місцевий церковний секретар (представник комуністичної влади з нагляду за церквами) перевів його вікарієм до собору Святого Стефана у Літомержицях, звідки той через рік переїхав до римо-католицької парафії Тршебениці, де пропрацював одинадцять місяців. Після Тршебениць призначений настоятелем у місто Високе-над-Їзеров — у гірську місцевість, де пропрацював у важких умовах десять років. Служив також при храмі Святого Вацлава у Пасеках-над-Їзеров, де регулярно відправляв меси у церковні свята та у державне свято Великодній понеділок (Ангельський понеділок), які широко відвідували віряни, паломники і туристи.

У 1987—1993 роках був духовним адміністратором у Фридланті, потім у 1993—1999 роках у Богушовицях-над-Огржі, звідки повернувся до Тршебениць настоятелем парафії. 6 листопада 2000 став єпископом Літомержицьким і призначений резидентним каноніком капітули собору Св. Стефана в Літомержицях.

Як колишній лікар-акушер виступав за скасування обов'язку для нових гінекологів, які в рамках своєї лікарської атестації мали виконати по 20 абортів. У цій справі досяг успіху.

Загибель У ніч проти 11 вересня 2004 року Ладіслав Кубічек спіймав у Тршебеницькому парафіяльному будинку двох молодих злодіїв (15 і 26 років). Він пообіцяв їм, що не повідомить про крадіжку в поліцію, якщо ті підуть, дав їм гроші та відчинив сейф. Молоді чоловіки, яких він добре знав (вони вже відвідували його раніше, а молодший навіть деякий час у нього служив) і яким він дав гроші, все одно жорстоко накинулися на нього з метою вбити.

Вони забрали 40 000 чеських крон, 620 євро та суму в доларах, призначену як пожертва на ремонт храму в селі Чижковиці. Хоча їм обіцяли безкарність за цей учинок, вони незрозумілим чином знову вдарили вже пораненого священника по голові, закололи його ножем, кинули на нього лежачого газети і ганчірки, облили заготовленою легкозаймистою рідиною та підпалили.

У березні 2005 року суд установив, що вбивство було скоєно особливо неприпустимим чином, з нечуваною жорстокістю та безсердечністю. За словами лікарів, доктор Кубічек помирав у нестерпних муках. Старшого зі злочинців засудили на 17 років позбавлення волі, молодшого — на 8,5 років.

Після звільнення з в'язниці у 2014 році молодший з убивць (Лукаш Б.) написав листа читачам «Католицького тижневика» з проханням пробачити його за такий жахливий вчинок. Як він зазначив у листі, він жалкує про свої дії та просить вибачення.https://web.archive.org/web/20160603000717/http://mujweb.cz/pater.ladislav/images/dopis_lukase_b.jpg

Можливе оголошення блаженним Ладіслав Кубічек був високошанованим сповідником і духовним провідником багатьох людей.https://web.archive.org/web/20180827145431/http://mujweb.cz/pater.ladislav/svata_noc.htmhttp://tetivova.webnode.cz/uryvky-z-knihy-o-p-mudr-ladislavovi-kubickovi/anotace/ Скрізь, де служив, він був відомий своєю здатністю прилучати людей, а також своєю працею на ремонтах церков, яку він виконував «аматорськи» з тимчасовими робітниками.http://kultura.idnes.cz/story-o-vrazde-farare-prevychovava-zlocince-f3j-/literatura.aspx?c=401822

Єпископ-помічник Чеськобудейовицької дієцезії Павел Посад назвав Кубічека мучеником. За словами священника Чехословацької гуситської церкви Іво Шимунека, Кубічек був святим іще за життя.

У 2011 році розпочався збір документів, на підставі яких Ладіслава Кубічека зможуть зарахувати до лику блаженних.

Доробок Velké tajemství – manželství jako umělecké dílo (1995) Život – největší umělecké dílo (1996) Vůle Boží – zbožná fráze? (2004) O Svobodě (2004) Zapaluji? (З ретритів Л. Кубічека після його смерті вибрала і впорядкувала Марія Сватошова, 2006) Přitahuji? (З ретритів Л. Кубічека після його смерті вибрала і впорядкувала Марія Сватошова, 2007) Oslovuji? (З ретритів Л. Кубічека після його смерті вибрала і впорядкувала Марія Сватошова, 2008)

Примітки