Ганс Розента́ль (; 2 квітня 1925, Берлін, Веймарська республіка — 10 лютого 1987, Західний Берлін) — німецький радіоредактор, режисер та один із найпопулярніших німецьких радіо- і телеведучих 1970-х і 1980-х років.
Життєпис Розенталь виріс у єврейській родині на вулиці Вінсштрассе, 63, у берлінському районі Пренцлауер-Берґ. Його дитинство проходило в агресивній антисемітській атмосфері, що була наслідком зростання впливу німецького націонал-соціалізму. Його батько помер від ниркової недостатності в 1937 році після того, як втратив роботу в Deutsche Bank AG. Коли в 1941 році мати померла від колоректального раку, Ганс та його молодший брат Герт (народився 1932 року) опинилися в сиротинці. Починаючи з 1940 року, Ганса змушували до підневільної праці, тоді як його брата депортували і, як і багатьох інших родичів, убили під час Голокосту. Після того як на початку 1943 року Ганс уникнув останньої великої облави на берлінських євреїв, він переховувався до 1945 року в безпечному місці на території невеликої садово-дачної ділянки в берлінському районі Ліхтенберг, де три німкені допомагали йому вижити.
Після війни Розенталь почав стажування як асистент режисера на публічній радіостанції Berliner Rundfunk. Однак невдовзі у нього виник конфлікт із керівництвом Радянської військової адміністрації в Німеччині, і з 1948 року він працював на радіостанції Rundfunk im amerikanischen Sektor (RIAS), яка контролювалася американською окупаційною владою. Він став головним редактором розважальних програм і незабаром почав вести власні радіовікторини: Allein gegen alle (Один проти всіх), Wer fragt, wins (Хто питає, той перемагає), Das klingende Sonntagsrätsel (Звучна недільна загадка), Spaß muß sein (Повинні бути веселощі; транслювалася з лондонського театру «Париж» під час Чемпіонату світу з футболу 1966 року), Opas Schlagerfestival (Дідусів фестиваль шлягерів), Da ist man sprachlos (Тут просто мову відбирає), Die Rückblende (Ретроспектива) та Die Insulaner (Острів'яни).
Пізніше на німецькому суспільному телеканалі ZDF він представляв такі шоу, як Gut gefragt ist halb gewonnen (Добре запитати — наполовину виграти), Rate mal mit Rosenthal (Вгадай разом з Розенталем), KO OK, Das Schlagerfestival der 20er Jahre (Фестиваль шлягерів 20-х років) та Dalli Dalli — спільне виробництво з австрійським мовником ORF.
Найпопулярніша з них, телепередача Dalli Dalli (назва походить від кашубського dali, dali! або польського dalej!, що означає «Швидше, швидше!»), виходила в ефір 153 рази з 1971 по 1986 рік. Знаменитості змагалися в кількох швидких раундах вікторини та іграх на спритність, які оцінювало журі. Навіть сьогодні Розенталь відомий у Німеччині своєю коронною фразою «Sie sind der Meinung, das war … ?» («Ви вважаєте, що це було… ?»), коли він вважав, що учасники зробили щось вражаюче. Глядачі в студії відповідали «Spitze!» («Супер!»), і в цей момент Розенталь підстрибував у повітря. Через невисокий зріст його часто лагідно називали «Генсхен» Розенталь (буквально — «Маленький Ганс»).
З 1960-х років він був членом Центральної ради євреїв у Німеччині. Він часто відпочивав в Утерзумі на острові Фер, почесним громадянином якого згодом став. З 1965 по 1973 рік Розенталь був головою футбольного клубу «Теніс Боруссія». Він також заснував фонд «Schnelle Hilfe in Akuter Not» (що приблизно перекладається як «Швидка допомога в гострій біді»).
У 1980 році Розенталь опублікував автобіографію «Zwei Leben in Deutschland» («Два життя в Німеччині»). У 1986 році разом із Паулем Шпігелем він заснував міжнародне медіаагентство, яке займалося просуванням акторів, телеведучих та художників. Того ж року Розенталь захворів на рак шлунка і більше не міг працювати телеведучим. Він помер у 1987 році в Берліні у віці 61 року.
Нагороди 1972 — Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Кавалерський хрест) 1973 — Бамбі 1974 — Золота камера 1979 — Золота камера 1984 — Золота камера 1985 — Goldene Europa (Золота Європа) 1986 — Telestar
Інше визнання 1993 — Площу перед будівлею RIAS (нині приміщення радіостанції Deutschlandfunk Kultur) у берлінському районі Шенеберг названо Ганс-Розенталь-плац (Hans-Rosenthal-Platz). 2007 — Спортивний комплекс у берлінському районі Вестенд названо Hans-Rosenthal-Sportanlage.
Бібліографія Zwei Leben in Deutschland, Bergisch Gladbach 1980,
Примітки
Джерела Leonard Gross, The Last Jews in Berlin, Simon & Schuster, USA 1982, Thomas Henschke, Hans Rosenthal: Ein Leben für die Unterhaltung. Schwarzkopf u. Schwarzkopf, Berlin 1999, Michael Schäbitz, Paul Spiegel, Curth Flatow, Hans Rosenthal. Deutschlands unvergessener Quizmaster; bewusster, stolzer Jude. Jüdische Miniaturen, Band 19. Stiftung Neue Synagoge Berlin — Centrum Iudaicum / Hentrich and Hentrich, Teetz 2004,
Посилання
Фонд Ганса Розенталя (нім.)