Тимчасова столиця Литви () - офіційна назва міста Каунас у Литві в міжвоєнний період. Це було відмінністю від оголошеної столиці у Вільнюсі, який був столицею Центральної Литовської Республіки (1920-1922) та частиною Польщі з 1922 до 1939 року. Хоча термін «тимчасова столиця» більше офіційно не використовується,він залишається поширеною назвою для Каунаса,другого за величиною міста Литви.

18 вересня 2023 року модерністські будівлі в Каунасі,побудовані в той час,коли Каунас був тимчасовою столицею Литви та зазнав швидкої урбанізації,були визнані ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини. З цим званням Каунас став єдиним європейським містом,що представляє масштабну урбанізацію міжвоєнного періоду та різноманітну сучасну архітектуру (ар-деко,неокласицизм,традиціоналізм,функціоналізм тощо).

Історія

Вільнюс під польською владою Під час Першої світової війни Литва проголосила незалежність 16 лютого 1918 року. У декларації зазначалося,що Литва буде демократичною республікою зі столицею у Вільнюсі. Це твердження ґрунтувалося на історичних підставах,оскільки місто було засноване литовськими племенами, а пізніше стало столицею Великого князівства Литовського. Однак місто було багатоетнічним, й інші групи висували аналогічні претензії. Білоруси вважали його столицею білоруської нації та оголосили претензії на спадщину колишнього Великого князівства; євреї вважали його столицею культури їдиш; поляки вважали його містом, населеним поляками. У той час польськомовні становили 66% населення міста,а литовськомовні – 0,8%. Частина польськомовних у Вільнюсі підтримувала незалежність Литви та її претензії на столицю Вільнюс (наприклад, Міхал Пій Ремер, Станіслав Нарутович). Тадеуш Врублевський захищав віленських литовців, які виступали проти польської влади у Вільнюсі.

Коли радянські війська просувалися на захід, щоб поширити світову пролетарську революцію, німецька адміністрація Обер-Осту евакуювалася,а литовці відступили до Каунаса. 5 січня 1919 року Вільнюс був захоплений Червоною армією. Під час Польсько-радянської війни місто часто переходило з рук в руки:19 квітня 1919 року місто було захоплене регулярною Польською армією; 14 липня 1920 року його захопили радянські війська. Після поразки Радянського Союзу у Варшавській битві, за радянсько-литовським мирним договором від 12 липня 1920 року Вільнюс був переданий литовській владі. Польща продовжувала претендувати на місто та організувала заколот Желіговського з метою його захоплення в жовтні 1920 року. Польський генерал Желіговський створив Республіку Серединна Литва, яка 1922 року була включена до складу Польщі. Така ситуація залишалася до 1939 року. У жовтні 1939 року, за радянсько-литовським договором про взаємодопомогу, Радянський Союз передав місто, яке він захопив під час вторгнення до Польщі, Литві. Відтоді Вільнюс є столицею Литовської РСР, а потім незалежної Литви.

Тимчасова столиця в Каунасі Литва відмовлялася від дипломатичних відносин з Польщею до ультиматуму 1938 року. Залізничний рух,телеграфні лінії та навіть пошта не могли перетинати польсько-литовський кордон. Литва продовжувала називати Вільнюс своєю столицею в усіх офіційних документах, включаючи конституцію. Оскільки місто контролювалося Польщею, всі органи влади та військове командування Литовської Республіки були переведені до Каунаса,який став місцем розташування уряду. Щоб узгодити реальність з конституційними вимогами, Каунас був визначений тимчасовою столицею, доки Вільнюс не буде «звільнено від польської окупації». У березні 1938 року Литва прийняла польський ультиматум, який вимагав встановлення дипломатичних відносин. Незважаючи на нормалізацію відносин, нова Конституція Литви, прийнята у травні 1938 року, все ще проголошувала Вільнюс де-юре столицею Литви, а Каунас залишався тимчасовою столицею.

Див. також

Історія Литви Історія Вільнюса Посилання