«Merci, Chérie» () — пісня, написана та виконана австрійським співаком Удо Юргенсом. Авторами тексту виступили сам Юргенс та Томас Гербіґер. Пісня представляла Австрію на пісенному конкурсі Євробачення 1966 року в Люксембурзі та принесла країні першу в її історії перемогу.
Історія створення та контекст
Концепція Merci, Chérie — це щира сентиментальна балада, у якій ліричний герой, розлучаючись зі своєю коханою, дякує їй за гарні часи та позитивні спогади. Окрім оригінальної німецькомовної версії з окремими французькими фразами, Юргенс також записав пісню повністю французькою, англійською, японською (, Merushī sherī), італійською (автор тексту — Віто Паллавічіні) та іспанською (автор тексту — Артуро Капс-Шенфельд) мовами.
Євробачення Австрійський національний мовник ORF шляхом внутрішнього відбору обрав Merci, Chérie як свою заявку на 11-й пісенний конкурс Євробачення. Для Удо Юргенса це була вже третя поспіль спроба підкорити конкурс: у 1964 році він посів 6-те місце з піснею Warum nur, warum?, а у 1965 році — 4-те місце з піснею Sag ihr, ich lass sie grüßen. Третя спроба виявилася тріумфальною.
5 березня 1966 року конкурс відбувся на Віллі Лувіньї в місті Люксембург. Юргенс виступав під дев'ятим номером, змінивши на сцені представницю Португалії Мадалену Іглесіаш з піснею Ele e ela та випередивши представників Швеції Лілль Ліндфорс і Сванте Турессона, які виконували Nygammal vals. Під час австрійського виступу оркестром диригував Ганс Гаммершмід.
За результатами голосування Merci, Chérie набрала 31 бал, упевнено посівши перше місце серед 18 учасників конкурсу. Це була перша перемога Австрії, яку країні вдалося повторити лише через 48 років — у 2014 році завдяки Кончіта Вурст із піснею Rise Like a Phoenix.
Ця композиція залишається однією з двох переможних пісень в історії конкурсу, виконаних переважно німецькою мовою (іншою є Ein bißchen Frieden у виконанні співачки Ніколь, яка принесла перемогу Німеччині у 1982 році). Крім того, Юргенс залишався останнім сольним виконавцем, який переміг, одночасно акомпануючи собі на фортепіано, аж до тріумфу Дункана Лоуренса з піснею Arcade у 2019 році.
Наступного року переможницею конкурсу 1967 року стала пісня Puppet on a String у виконанні Сенді Шоу від Великої Британії, а Австрію на тому ж конкурсі представляв Петер Гортен з піснею Warum es hunderttausend Sterne gibt.
Подальша доля Юргенс виконав Merci, Chérie на ювілейному шоу до 25-річчя конкурсу Songs of Europe, яке відбулося 22 серпня 1981 року в норвезькому місті Мюсен.
Під час грандіозного фіналу Євробачення 2015 у Відні австрійська скрипалька Лідія Байч (переможниця Євробачення Юних Музикантів 1998) виконала на сцені інструментальний уривок Merci, Chérie наживо. Цей виступ став особливою даниною пам'яті Удо Юргенсу, який раптово помер у грудні 2014 року, за кілька місяців до того, як Австрія приймала конкурс.
Позиції в чартах
Щотижневі чарти Чарт (1966) Найвищапозиція Австрія (Ö3 Austria Top 40) 2 Бельгія (Фландрія) 2 Нідерланди (Dutch Top 40) 14 ФРН (Media Control Charts) 4
Кавер-версії та спадщина Англійський співак Вінс Гілл випустив англомовну версію пісні (автор англійського тексту — Бейкер Кавендіш, аранжування Джонні Арті). Сингл вийшов на лейблі EMI Columbia і досяг 36-го місця в UK Singles ChartUK Singles Chart у червні 1966 року. Відомий англійський співак Метт Монро (який змагався з Юргенсом на конкурсі 1964 року і мав великий хіт з англійською версією його іншої пісні Warum nur, warum?) включив свій запис Merci, Chérie англійською мовою до свого альбому 1966 року This Is the Life. Португальська співачка Ізабель Фонтеш записала версію португальською мовою для свого мініальбому (EP) Eurovision 1966. Шведський виконавець Гуннар Віклунд записав версію для шведського ринку у супроводі оркестру Ніссе Гансена. Аль Сундстрем написав шведський текст, але зберіг оригінальну французьку назву. У 1967 році датський композитор Бент Фабрік випустив інструментальну джазову версію пісні у своєму альбомі Operation Lovebirds. У 2007 році американська попзірка Белінда Карлайл записала повністю французьку версію пісні для свого альбому класичних французьких пісень та стандартів Voilà.
Примітки
Посилання