Герб Кашубії () — регіональний та національний символ кашубів, що зображує чорного грифона в короні.

На сьогодні не існує жодного офіційного нормативного акта, який би визначав єдиний детальний опис кашубського герба. Лише організація «Кашубська єдність» () у своїй Ідейній декларації, ухваленій 7 вересня 2011 року, зазначає: «Нашим національним гербом є чорний грифон у короні», а далі уточнює, що це повернутий геральдично праворуч чорний грифон у короні на золотому тлі. Попри певні розбіжності в зображенні грифона (які стосуються, наприклад, кольору язика чи пазурів), у кашубському русі загальноприйнятим є саме чорний коронований грифон. Від кольорів герба (чорний грифон, жовте тло) походять кольори національного чорно-жовтого прапора кашубів.

Опис герба Загальноприйнято, що гербом Кашубії є чорний грифон у золотому (жовтому) полі. Проте колір озброєння (дзьоба й кігтів) та корони різниться залежно від версії. Організація Kaszëbskô Jednota представляє герб як чорного грифона, оберненого праворуч (у геральдиці права сторона — це ліва сторона для глядача, який дивиться на щит), із золотим озброєнням, червоним язиком і золотою короною на золотому тлі.

Існують також варіації з чорним озброєнням і чорною короною, а також із червоним озброєнням і без корони. Однак найчастіше зберігається класичний мотив: чорний коронований грифон у золотому полі.

Історія

Грифон з'явився на кашубських землях ще наприкінці XII століття, про що свідчать печатки правителів Поморського герцогства (), які з середини наступного століття використовували титул кашубських герцогів (). Від грифона походить назва правлячої династії (до XVII ст.) на території цієї держави — Грифичів.

Можливо, певну роль у запозиченні цього герба відіграли хрестові походи, у яких брали участь західнопоморські правителі. Ймовірно, за посередництвом цих (або мекленбурзьких) князів зображення грифона потрапило до Гданського Помор'я, де, однак, місцеві князі використовували його спорадично (переважно лише Самбір II). Існують припущення, що грифон також фігурував на печатках гданських князів Собіслава II та Святополка II Великого, проте ці гіпотези відкидаються більшістю істориків.

Що стосується Помор'я загалом, то там здебільшого використовували червоно-срібну (червоно-білу) версію герба. Історичний грифон Поморського воєводства 1466 року, який є символом сучасного Гданського Помор'я, — це червоний грифон на срібному щиті. Він є копією щецинського грифона (червоний грифон на синьому тлі) — першого поморського щита у великому гербі Поморського герцогства. У період Другої Речі Посполитої герб Поморського воєводства зображував червоного коронованого грифона на срібному тліProjekt Rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej w sprawie nadania herbów województwom, AAN, PRM 59-10, s. 18-21. Образ чорного грифона в золотому полі був запозичений кашубськими діячами від західнопоморських князів Вольгаста, які використовували його на своїх печатках.

Чорно-золотий герб був також символом історичного Герцогства Кашубія, що входило до складу більшого Поморського герцогства. У дев'ятипільному великому гербі Поморського герцогства цей герб розташований у першому ряду зверху, перший зліва.

Фреска XVI століття із зображенням грифона, що знаходиться у пресвітерії Олівського собору в Гданську, стала прототипом сучасного герба Поморського воєводства, який сьогодні іноді помилково чи свідомо ототожнюють із гербом Кашубії.

Поява корони та популяризація герба Історично правителі Західного Помор'я здебільшого використовували грифона без корони. Однак видатний кашубський діяч і письменник Александр Майковський бачив коронованих грифонів під час навчання в Грайфсвальді (кашуб. Gripiewò, пол. Gryfia), а також у згаданому Олівському соборі. Імовірно, цей факт вплинув на додавання корони кашубському грифону. Зображення коронованого грифона міцно закріпилося в кашубській традиції, а особливу роль у його поширенні відіграла преса. Його зображення прикрашало віньєтки таких видань, як «Gryf», «Zrzesz Kaszëbskô», «Kaszëbë», «Pomerania», «Tatczëzna» та «Kaszëbskô Òdroda».

Важливу роль у пропагуванні грифона як національного символу відіграла література — наприклад, епопея Александра Майковського «Життя і пригоди Ремуса» (Żëcé i przigòdë Remùsa), а також численні поетичні твори Яна Трепчика, Александра Лабуди та Яна Ромпського. Останній у своєму вірші «Чи знаєш ти…» (Wiész të…) писав:

To nasz znak — ten czôrny juńc; Jesz Kaszëbów nie je kùńc! Òn to straszny juńc i lew, Òn z Mòrlawë dobéł krew! Hej, të Grifie w blónë lec, Chcemë cebie w sercach miec! (Підрядковий переклад: Це наш знак — цей чорний бик; / Ще кашубам не кінець! / Він — страшний бик і лев, / Він з Морави добув кров! / Гей, ти, Грифоне, лети в хмари, / Хочемо тебе в серцях мати!)*

Велику роль у популяризації цього герба також відіграла традиційна вишивка, зокрема роботи Францішки Майковської — кашубської діячки, засновниці вейгеровської школи кашубської вишивки та сестри Александра Майковського.

Див. також Прапор Кашубії Герб Померанії Грифон (геральдика)

Література Bolduan T. Gryf. Godło Pomorza, Gdańsk 1971. Brzustowicz G. Heraldyka książąt zachodniopomorskich (XIII—XVII wiek), «Przegląd Zachodniopomorski». T. 6(1991), z. 2. Rusakiewicz A. Najdawniejsze godła książąt wschodniopomorskich: lilia i gryf, [w:] Gdańskie Studia z Dziejów Średniowiecza, nr 9: Biskupi, lennicy, żeglarze, Gdańsk 2003.

Примітки