Барон Карл Людвіг Фрідріх Бернгард фон Голлебен знаний фон Норманн (; 30 липня 1824, Кенігзе-Роттенбах — 11 жовтня 1897, Дрезден) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Саксонської армії.
Біографія Його батьками були оберєгермайстер (старший майстер полювання) Карл Людвіг Антон фон Голлебен знаний фон Норманн (1786–1849) та його дружина Іда, уроджена фон Шенберг (1803–1867). Політик Альберт фон Голлебен був його братом.
Голлебен навчався в Єнському університеті та став членом корпусу «Саксонія-Єна» в 1846 році.Kösener Corpslisten 1960, 71, 316 У 1862 році він також отримав стрічку корпусу «Міснія-Лейпциг».Kösener Corpslisten 1960, 90, 176
Після завершення навчання він розпочав військову кар'єру в Саксонській армії в 1849 році та служив, серед інших підрозділів, у 2-му єгерському батальйоні. Під час Австро-прусської війни 1866 року він був гауптманом Генерального штабу 2-ї дивізії, згодом переведений до 3-го єгерського батальйону, а в 1867 році був відряджений до Генерального штабу армії в званні майора. Наступного року його перевели до Генерального штабу армії та призначили до Тактичного відділу. На цій посаді Голлебен брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років. З 1870 по 1873 рік Голлебен також обіймав посаду військового комісара Саксонії при прусському дворі в Берліні. Потім він повернувся до Генерального штабу, де до 1883 року дослужився до посади начальника штабу. Тим часом Голлебен був підвищений до генерал-майора наказом від 5 квітня 1881 року. З 6 липня 1883 по 31 березня 1887 року він командував 2-ю піхотною бригадою № 46Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815–1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1780-1. S. 276., а згодом був призначений командиром 2-ї дивізії № 24 після підвищення до генерал-лейтенанта.Rangliste der Königlich Sächsischen Armee für das Jahr 1889. Dresden 1889. S. 145f. 22 січня 1892 року Голлебена було звільнено від цього командування та внесено до резервного списку як генерала піхоти.Rangliste der Königlich Sächsischen Armee für das Jahr 1893. Dresden 1893. S. 362f.
Сім'я 8 серпня 1850 року одружився з Клементиною фон дер Беке (1832). В пари народились 6 дітей:
Іда Лісбет Клара (1852–1921) Людвіг Леопольд Антон (1854–1926) — саксонський генерал-лейтенант. Гелена Августа Матильда (1856–1873) Софі Маргарита (1858–1928) Людвіг Леопольд (1862–1863) Ганс Людвіг (1865–1866)
Нагороди
Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрестDer Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736–1918. Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee. Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung, Dresden 1937, S. 61f. Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Альберта (Саксонія) командорський хрест 2-го класу з військовою відзнакою великий хрест Орден Заслуг (Саксонія), великий хрест Медаль «За вислугу років» (Саксонія) Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест Орден Червоного орла 1-го класу Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія), великий хрест Орден «За заслуги» Баварської корони, лицарський хрест Орден Білого Сокола, великий хрест Почесний хрест (Шварцбург) з мечами Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою Авіський орден із зіркою (Португалія)
Примітки
Література
Maik Thiem: Das Sächsische Militärwesen im 19. Jahrhundert. 1. Auflage 1995, ISBN 978-3-638-72653-5.
Посилання
Bernhard von Holleben genannt von Normann auf www.stadtwikidd.de